Вікіпедія

Клим Шмат

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (березень 2024)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шмат.

Клим Феоктистович Шмат (Шматов; (1891 / 1900?, село Мишківка?, Стародубського району, Брянської області?, Чернігівської області — пом. ?, (після 1970 року)  — український лірник, відомий як "останній лірник Стародубщини", "апошні лірнік Браншчыны" (бел.), "останній лірник Сіверщини".

Клим Шмат
Климентій
Ім'я при народженні Климент (Климентій, Клим)
Прізвисько Шмат, Шматов, Шматко, Шматок, Шмата
Псевдо Климент Шматов, Климентій Шматко
Народився 1891 рік (1900)
с. Брянкустічі, Унечського району, Стародубщини-Чернігівщини (Брянська обл., РФ)
Помер після 1970 року
с. Мишківка ?, Стародубського району Чернігівщини (Брянська обл., РФ)
Країна СРСР\ УНР
Національність українець
Місце проживання с. Мишківка, Стародубського району Чернігівщини (Брянська обл., РФ)
Діяльність лірник
Відомий завдяки Останній лірник Стародубщини, Сіверщини, Брянщини.
У шлюбі з поводир
Діти ?

Життєпис ред.

Відомостой про життя Клима Шмата дуже мало. Климент Шмат є одним з останніх задокументованих лірників на території так званої Російської федерації. До 1950-60-х його часто бачили граючим на колісній лірі на місцевих майданах і базарах або біля церков (в різних селах: Мішківка, Брянкустічі, Пятовськ, Унеча, Стародуб та околиці).

 
Пам'ятник плугатареві-колгоспнику в селі Мішківка Стародубського району Брянської області, 2019 рік.

Під час своєї експедиції Стародубщиною, а саме Стародубським і Погарським районами Брянської області, в 1953 році "Климента Шматова" записала фольклорист Клавдія Георгіївна Світова, також вона записала тексти його дум і псальмів. [1]

Клавдія Георгіївна записала Клима Шмата як мешканця села Мишківка Стародубського району, де він оселився, бо його дружина - також сліпа, але трохи бачила і була за поводиря - походила з цього села.

На 1924 р., 35-річний Климент Ф. Шматов (лірник Клим Шмат) значиться в селі Брянкустічі Унечського району Стародубщини.

Свідки згадують, що часто переслідувався радянською міліцією через "волоцюзство". А його ліру, викупивши, Світова фактично врятувала. Можливо, саме тому на лірі не вистачає струн. [2] Радянська влада боролася не лише з лірництвом-кобзарством, а й з проявами рейлігійності взагалі. Так, наприклад, церкву в селі Мішківка, звичайно, спочатку закрили, зробили склад, як то часто буває, а згодом знищили зовсім.[3]

Ліра ред.

Ліра Клима Шмата має сім клавіш і натягувач чотирьох струн: двох бурдонних і двох резонуючих посередені, хоча на самому інструменті бурдонні струни відсутні. Клим Шмат використовував по одній струні в якості бурдонної й мелодійної. Діапазон – від мі-бемоль першої октави до мі-бемоль другої. [2]

Колісну ліру Климента Шмата викупила під час експедиції Клавдія Світова і її росіяни тепер бережуть в кабінеті народної музики московської консерваторії, бо з ним лірницька традиція на Стародубщині припинилася (1953).

Репертуар ред.

Свідки розповідують, що в репертуарі Клима Шмата були духовні вірші (псальма, "духовний стих"), думи, міські романси, жартівливі чи танцювальні пісні, тощо. Але Світова 1953 року зробила в будинку культури міста Стародуба, де була хоч якась апаратура, фонограму чотирьох псальмів їх текстів, які не пізніше 1965-1966 років видала в Москві як результат експедиції Стародубщиною.

  • "Рождество Твоє" / "Your Navity..."
  • "Слава Вишньому!" / "Glory to the Lord"
  • "Бєдниє птіци" / "The Poor Birds..."
  • "Достойно єсть…" / "It Is Right"

"Климент Шмат — "Останній лірник Стародубщини (село Мішківка) / Сіверщини / Брянщини" (1953)" на YouTube


Три з цих записів було в 1999 році перевидано на диску "На улице девки гуляли..." - пісні та награші Сіверської Землі. "Young Girls Are Walking In The Street..." - Songs and folk-tunes of the Siversky Land " російським лейблом "Boheme Music".[4]


Стародубсько-Вєтківський регіон унікальний злиттям культур: білоруської, української, єврейської, московської. Тут ще до недавна були живі традиції та обряди, що відсилають і до паганста. У той же час, гомельська Вітка та прилеглі райони – старовинний центр старообрядництва (старообрядці втікали від переслідувань, частіше, з північних областей імперії до України, Бессарабії, на Кавказ, тощо.), що наклало свій відбиток, також і на велику популярності жанру псальма (духовного вірша, "духовний стих").

Клавдія Світова ред.

На всіх колективних фото Клавдія Світова — крайня зліва.

Судячи з усього, коло інтересів Клавдії Георгіївни і діапазон її експедицій був дуже широкий, оскільки майже одразу після збірки "Народні пісні Брянської області" (1965, 1967) вона видала збірку "Народні пісні Брянської області і Забайкалля" (1967) - відстань між регіонами понад 6 тис. км.

Аналізуючи репертуар і матеріали з експедиції Стародубщиною у авторському вступі до збірки, К.Г.Світова робить акцент на тому, що, по-перше, інструментальна музика і спів під колісну ліру є набагато рідшим явищем, ніж спів а капела, а Климент Шматов - "остання зірка". По-друге, композиції є здебільше двохголосими або багатоголосими, тобто є подібними на всі українські традиційні козацькі пісні Подніпров'я, що розповсюджені від Смоленська до Чорного Моря (наприклад, протяжні козацькі пісні Січеславщини, що охоранються ЮНЕСКО) - вони ж є більш складними, ніж одноголосі, більш примітивні співи, наприклад, фіноугорських народів, або народів Півночі Росії, або Алтаю, тощо. [1] Судячи з пісень Климента Шмата, деякі запозичені із церковної літургії, і тому вказано глас (голос - один з багатьох).

Примітки ред.

  1. ↑ а б https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Клавдія_Георгіївна_Світова._%22Народні_пісні_Брянської_області%22_(1953_-_1967,_російською).pdf | Клавдія Георгіївна Світова. "Народні пісні Брянської області (Стародубщини)" (1953 - 1967)
  2. ↑ а б https://web.archive.org/web/20210917130645/https://etnos.ru/knigi-teksty/112-russkaya-instrumentalnaya-muzyka/1084-razdel-ii-traditsii-igry-na-strunnykh-instrumentakh-prodolzhenie.html
  3. ↑ https://web.archive.org/web/20230000000000*/https://sobory.ru/photo/455456
  4. ↑   [http://www.discogs.com/release/7403768 Various-Young-Girls-Were-Making-Merry-In-The-Street-Songs-And-Folk-Tunes-Of-The-Seversky-Region(англ.) на сайті Discogs]

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Клим_Шмат&oldid=41989496