Климент XII
Климент XII (лат. Clemens PP. XII; в миру Лоренцо Корсіні, італ. Lorenzo Corsini; 7 квітня 1652, Флоренція — 6 лютого 1740, Рим, Папська держава) — 246-ий папа римський, понтифікат якого тривав з 12 липня 1730 року по 6 лютого 1740 року.
| Климент XII (Clemens PP. XII) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 12 липня 1730 — 6 лютого 1740 | ||
| Попередник: | Бенедикт XIII | |
| Наступник: | Бенедикт XIV | |
| Ім'я при народженні: | італ. Lorenzo Corsini | |
| Дата народження: | 7 квітня 1652[1][2][3] | |
| Місце народження: | Флоренція, Італія[4] | |
| Дата смерті: | 6 лютого 1740[1][2][3] (87 років) | |
| Місце смерті: | Рим, Папська держава[4] | |
| Поховання: | Латеранська базиліка | |
| Громадянство: | Папська держава | |
| Релігія: | католицька церква[5] | |
| Освіта: | Пізанський університет і Папський Григоріанський університет | |
| Рід: | Орсіні і Corsini familyd | |
| Батько: | Bartolomeo Corsinid[6] | |
| Мати: | Lisabetta Strozzid[6] | |
| Інтронізація: | 16 липня 1730 | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Життя ред.
Лоренцо Корсіні народився 7 квітня 1652 року, походив з флорентійської дворянської сім'ї. Отримав юридичну освіту в Пізі, у віці 33 років прийняв священницький сан. Климент XI у 1706 році призначив його кардиналом.
Понтифікат ред.
Семидесятивосьмирічний Климент XII був майже сліпий і дуже хворий. За нього правив його непот кардинал Нері Корсіні. В період понтифікату Климента XII Бурбони захопили Неаполь, вигнали з південної Італії Габсбурґів — викликало там нові заворушення. «Світські владики поспішно прагнуть до того, щоб позбавити папу всіх його світських прерогатив» — слова одного з венеційських дипломатів пророкували вже тоді падіння папської держави, яке відбулося через 150 років.
Папі Клименту XII зобов'язана своєю незалежністю Республіка Сан-Марино.
1733 року беатифікував Яна з Дуклі.
1738 року папа вперше засудив таємну організацію масонів у папські буллі In eminenti apostolatus specula.
1739 року оголосив Яна з Дуклі патроном Польщі, Литви і Русі.[7]
Після призначення свого племінника кардиналом слідували 34 наступні призначення, серед них і восьмирічного Антоніо Жайме Бурбон і Фарнесіо — іспанського принца.
Йому вдалося переконати патріархів коптської та вірменської церков зняти анафему з Халкідонського собору та папи Лева І.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б Caracciolo A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1982. — Vol. 26.
- ↑ а б autori vari Enciclopedia dei Papi — 2000.
- ↑ а б BeWeB
- ↑ а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2016.
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- ↑ В.Вечерський. Українські монастирі.-К., Харків:ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція «Наш час»», ВАТ «Харківська книжкова фабрика «Глобус»»,2008.-400с.,іл. ISBN 978-966-1530-06-4, ISBN 966-8174-12-7 (серія) с.333
Посилання ред.
- Католицька енциклопедія [Архівовано 28 квітня 2012 у Wayback Machine.]