Клеван
Клев́ан — українське прізвище. Скоріше всього походить від слова "коливань" — назва ваг великого розміру, на яких зважували велику рогату худобу.
Є топонімічна версія що так називали вихідців з древнього поселення Клевань нині Рівненської області. Поселення Клевань, за твердженням істориків, існувало вже в XII столітті під назвою Коливань. З XV століття в письмових джерелах згадувалося як Клевань. [1]
Менш імовірно, що в основі цього прізвища лежить прізвисько Клеван, утворене від дієслова «клювати» - «їсти, хапаючи щось дзьобом (про птахів); дзьобати ». Можливо, Клевань прозвали забіяки, забіяку або успішного рибалки[2].
При утворенні слов'янських прізвищ використовувалися різні форманти: суфікси приналежності (-ов / -ев, -ін, -ський / -цький), зменшувальні суфікси (-онок / -енок, енко, ко, -ець, -ек, ик , -еня, -чук, -юк), суфікси по батькові (-овіч / -вич, ич) і ін.
Відомі носії ред.
Клеванов Олександр Семенович (1826-1829) - письменник українського походження, перекладач стародавніх класиків.
Клеванський Антон Архипович (1914-1976) - український радянський політичний діяч.
| Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Клеван. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім'я людини. |
Примітки ред.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. Tom_IV/139-140 [Архівовано 1 Серпня 2019 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980). Клювати. Архів оригіналу за 18 Травня 2019. Процитовано 18 Травня 2019.