Київський похід (1018)

Дата:	липень — кінець 1018
Місце:	Україна і Польща
Результат:	Перемога військ Болеслава та Святополка

Київський похід Болеслава I
	Усобиця Володимировичів, Українсько-польські війни
	Болеслав I Хоробрий у Києві; Болеслав I Хоробрий у Києві
Дата:	липень — кінець 1018
Місце:	Україна і Польща
Результат:	Перемога військ Болеслава та Святополка
Сторони
Київська Русь	Польське князівство
Командувачі
Ярослав I Мудрий	Болеслав I Хоробрий; Святополк I Окаянний
Військові сили
кілька тисяч[джерело?]	5 000 поляків,; 300 німців,; 500 угорців,; 1 000 печенігів
Втрати
не відомо	не відомо

Київський похід — історичний епізод боротьби за владу в Київській Русі доби усобиці синів Володимира I Великого — Святополка I Окаянного і Ярослава I Мудрого. Святополк, задля повернення собі великокняжого престолу, який зайняв Ярослав, задіяв військову допомогу свого тестя — польського князя Болеслава І Хороброго.

Історія ред.

У 1018 Болеслав I Хоробрий, який убезпечив свій західний кордон після Будишинського миру, зібрав військо і рушив на Волинь, Військо Болеслава включало 1000 печенігів, 500 угорців й 300 німців.^[1] Останній, зібрав русь і варягів (переважно данів^[2]), виступив назустріч Болеславу і Святополку. Війська супротивників зустрілись на річці Буг. Польська кіннота, на чолі з Болеславом несподівано форсувала ріку і атакувала ще не вишикуване в бойові порядки військо Ярослава. Поляки вщент розгромили Ярослава, і він з рештками дружини втік з поля бою до Новгорода.

Взявши беззахисний Київ, Болеслав не поспішав передати владу Святополку, і сам спробував володарювати в Київських землях. За його наказом польське військо розмістилось «на прокорм» у прилеглих містах. Святополк аж ніяк не очікував такого «фортеля» від тестя і звелів своїм прибічникам підняти повстання в Києві. Болеслав вимушений був залишити Київ, але при відступі захопив з собою всю княжу казну та всіх сестер Ярослава і Святополка. Повертаючись до Польщі, військо Болеслава захопило червенські міста.

Святополк почав княжити у Києві, але незабаром Ярослав знову набрав варягів і знову пішов проти свого брата. Без військової допомоги поляків Святополк не міг протистояти Ярославу і цього разу втік до печенігів.

Див. також ред.

Битва над Бугом (1018)

Примітки ред.

↑ Титмар Мерзебургский (2005). "Хроника" VIII,32. Москва: Русская панорама.
↑ Луговий О. М. «Дани» на Русі та у Візантії на початку XI ст. // Древности 2014—2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Выпуск 13. — Харьков, 2015. — 69-76 с.

Джерела ред.

Gall Anonim, Kronika polska, opr. M. Plezia, Wrocław 2003
Wyprawa Kijowska Chrobrego Chwała Oręża Polskiego Nr 2. Rzeczpospolita and Mówią Wieki. Primary author Rafał Jaworski
ПАТЕРИК КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКИЙ [Архівовано 24 Жовтня 2004 у Wayback Machine.]
Константин Рыжов. Все монархи мира: Россия: 600 кратких жизнеописаний Москва, Вече, — 1999, — 636с. ISBN 5-7838-0268-9

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київський похід (1018)

[1] Титмар Мерзебургский (2005). "Хроника" VIII,32. Москва: Русская панорама.

[2] Луговий О. М. «Дани» на Русі та у Візантії на початку XI ст. // Древности 2014—2015. Харьковский историко-археологический ежегодник. — Выпуск 13. — Харьков, 2015. — 69-76 с.

[1]

[2]