Київський завод автоматики
ПАТ "НВО «Київський завод автоматики» — підприємство оборонного комплексу України в місті Київ. Розташоване на вулиці Старокиївській, 10-Г.
У складі заводу працює Спеціальне конструкторське бюро.
Завод виробляє електромеханічні прилади та системи управління мінно-торпедною та ракетною зброєю, бронетанковою технікою, космічними апаратами та морськими навігаційними комплексами.
Завод має контракти з бронетанковими заводами України на виготовлення та поставку спецпродукції на замовлення МОУ та Національної гвардії України.[1]
Голова правління — Сергій Прокопович Маляров[2].
Історія ред.
Механічний завод «Ауто» акціонерного товариства «Граф і Ко» з'явився на Шулявці за адресою вул. Керосинна (Шолуденка), 19 у 1890-х роках, спеціалізувався на виробництві машин та агрегатів для цукрових, пивоварних, крохмальних та інших заводів. Директором заводу був певний час Едуард Гольтфретер (за даними Михайла Кальницького). Його змінив приблизно в 1910 році колишній гретеровець і директор заводу «Прогрес» у Бердичеві інженер П. Гомола, спеціаліст із обладнання цукрових заводів. На заводі працювало 120 робітників, а з 1916-го там трудилися десятки чеських військовополонених.[3][4]
У 1920-х рр. завод націоналізовано та перетворено на підприємство з виробництва навчальних посібників «Фізико-хімік». З 1930-х років завод мав закриту назву, з 1966 року — Київський завод автоматики ім. Г. І. Петровського.[5]
Відомі працівники заводу ред.
- Карпачов Юрій Андрійович — інженер-конструктор, головний конструктор систем керування ракетно-космічною технікою (1958—1980).
- Круглич Геннадій Михайлович — токар, слюсар-складальник, Герой Соціалістичної Праці.
- Ярмола Віктор Маркович — директор заводу (1961—1978).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Конференція трудового колективу ПАТ «НВО «КЗА ім. Г.І. Петровського». 14 березня 2017. Архів оригіналу за 8 Липня 2017.
- ↑ В. М. Азарсков. Маляров Сергій Прокопович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
- ↑ Невеликий «Ауто» виріс і став Київським заводом автоматики ім. Г. І. Петровського // Олександр Муратов, Діна Муратова. Чеські промислові підприємства в Києві 100 років тому // zn.ua 07 вересня 13:27. Переклад з книги: Судьбы чехов в России, ХХ век. Путь от Киева до Владивостока. — Прага, 2012. — 344 с.
- ↑ Ірина Малацай. Внесок чехів у розвиток економіки Києва (кінець ХІХ — поч. ХХ ст.)[недоступне посилання] // Етнічна історія народів Європи: збірник наукових праць. 2017, стор. 45-50
- ↑ Реєстр розсекречених архівних фондів України: міжархів. довідник. Т. 3. [Архівовано 21 Квітня 2017 у Wayback Machine.] Розсекречені архівні фонди ЦДАВО України, ЦДНТА України, Держархіву в АРК, держархівів областей України, міст Києва і Севастополя (2004—2010 рр.) / Укрдержархів; Укр. наук.-досл. ін-т архів. справи та документознавства. Упоряд. С. Зворський. Редкол.: О. Гінзбург (гол.) та ін. — К., 2013. — 706 с.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 16 Березня 2022 у Wayback Machine.]
- Модернізована техніка для бойових плавців. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 17 Жовтня 2018. Процитовано 12 жовтня 2018.
|
Це незавершена стаття з промисловості. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |