Києво (пол. Kijewo, нім. Rosengarten) — допоміжна адміністративна одиниця (оседлє) Щецина, що входить до адміністративного району Правобережжя. SIMC — 0978220.

Києво
пол. Kijewo

Щецин
Києво пол. Kijewo
Києво
пол. Kijewo

Вигляд місцевості
Загальна інформація
53°22′45″ пн. ш. 14°41′34″ сх. д. / 53.3793000° пн. ш. 14.6928000° сх. д. / 53.3793000; 14.6928000Координати: 53°22′45″ пн. ш. 14°41′34″ сх. д. / 53.3793000° пн. ш. 14.6928000° сх. д. / 53.3793000; 14.6928000
Країна Польща Польща
Район Правобережжя
Адмінодиниця Щецин
Водойма річки Нєдвєдзянка і Травна;
Єленій Став,
Ольшовий Став,
Києвський Став,
Келпінський Став
Площа 4 квадратний кілометр
Населення 3317[1]
Телефонний код (48)91
Парк Лісовий парк Домб'є
Карта
Мапа
CMNS: Києво у Вікісховищі

Міститься на правому березі Одри, на схід від щецинського Старого міста. Засноване 29 грудня 1752 року. До 1945 року, коли Щецин (тодішній «Штетін») лежав у межах Німеччини, ця місцевість була передмістям, німецька назва якого була «Штетін-Кінвердер» (нім. Stettin-Kienwerder).

Історія ред.

До 1937 р. входило до складу прусського повіту Рандов, далі (до 1939) було дільницею міста Домб'є, під час Другої світової війни — дільниця Великого Щецина, а з 1945 року — село у Грифінському повіті. З 1948 р. — знову у межах Щецина. Назва поселення походить від прізвища прусського генерала кавалерії фон Киова (von Kyowa).

Польську назву Kijewo офіційно запроваджено згідно з розпорядженням міністерств державного управління та повернених територій від 1 липня 1947 року[2]. Ранішими, тимчасовими назвами були «Чанев», «Чанув»[3], «Осетно» і «Осетне Поле»[4].

На території Києва знайдено дві сокирки доби неоліту (8800—2200 до н. е.)

В епоху бронзи (2200—700 рр. до н. е.) існувало поселення і могильник кремованих тіл, де видобуто дві глиняні посудини. З доби середньовіччя походить знайдений тут брусок, датований ХІІ століттям.

Населення ред.

 
Костел св. Ядвіги Королеви
 
Інтер'єр костела
  • 1885—344 душі
  • 1925—1263 душі
  • 1935—1673 душі
  • 2003—2735 душ
  • 2010 — 3124 душі

Примітки ред.

  1. Rocznik statystyczny Szczecina 2014, Urząd Statystyczny w Szczecinie, ISSN 1896-2718 (na płycie CD)
  2. M.P. z 1947 r. nr 111, poz. 719, s. 11
  3. Słownik współczesnych nazw geograficznych Pomorza Zachodniego z nazwami przejściowymi z lat 1945-1948. Tadeusz Białecki (red.). Szczecin: Książnica Pomorska w Szczecinie, 2002, s. 97. ISBN 83-87879-34-7. 
  4. Tadeusz Białecki: Zmiany w nazewnictwie geograficznym Szczecina po 1945 roku. Szczecin: Wydawnictwo Naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 1995, s. 21. ISBN 83-86745-01-0. 

Посилання ред.