Кириловіт — мінерал, гідроксид-фосфат натрію та заліза. Він ізоморфний та ізоструктурний з вардитом, натрієво-алюмінієвим аналогом.[3]

Кириловіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Cyr[2]
Хімічна формула NaFe³⁺₃(PO₄)₂(OH)₄ * 2H₂O
Nickel-Strunz 10 8.DL.10
Ідентифікація
Сингонія тетрагональна сингонія
Колір риси жовтий
CMNS: Кириловіт у Вікісховищі

Кириловіт зустрічається в гранітних пегматитах.[4] Вперше його виявили в 1953 році в пегматиті в Кирилові[cs], поблизу Велке Мезіржичі (Західна Моравія, Чехія).[5]

Хімічна будова ред.

Хімічна формула кириловіту NaFe3+3(PO4)2(OH)4·2(H2O).[6]

Утворення кириловіту є наслідком гідротермальних змін та вивітрювання первинних фосфатних мінералів — флуорапатиту і трипліт-цвізеліту, в результаті яких відбувалося складне мікрокристалічне зрощення вторинних фосфатних мінералів, які включають кириловіт.[7] Послідовність фосфатних перетворень завершилася утворенням кириловіту в розривах флуорапатиту та заміною флуорапатиту на мінерали груп ліпскомбіту і крандалліту.[7] А. М. Франзоле припускає, що частина вилуженого натрію призводить до випадання кириловіту в тріщинах внаслідок зменшення об'єму в результаті перетворення тифіліту в гетерезоїт.[4]

Геологічні прояви ред.

Мінерал вардит здатний кристалізуватися у формі, подібній до кириловіту, завдяки їх близькому хімічному складу. За своїм складом вардит NaAl3(PO4)2(OH)4·2(H2O) і кириловит NaFe3(PO4)2(OH)4·2(H2O) можна вважати кінцевими елементами серії твердих розчинів. Будь-який з двох мінералів може зустрічатися в різних пропорціях у серії твердих розчинів у групі мінералів вардиту. Кириловіт є рідкісним допоміжним мінералом в окремих окислювальних фосфатовмісних гранітних пегматитах і залізних покладах. Послідовність фосфатних перетворень завершилася утворенням кириловіту в складі F-апатиту та заміною F-апатиту мінералами ліпскомбітової та крандиллітової груп.[7] Мінерали групи кириловіту, ліпскомбіту та крандилліту, пов'язані з вивітрюванням, утворилися в результаті просочування метеорних вод під час збільшення фугітивності кисню.[7]

Структура ред.

Кристалічні структури природного вардиту та ізоморфного кириловіту мають просторову групу P41212, Z=4). Розміри кристалічних комірок кириловіту: c = 19,4, a = 7,32 Å.[3]

Окремі кристали зазвичай менші за 0,1 мм і багато з них зростаються. Кристали притиснуті до основи, а поодинокі, як правило, розташовані на базальному пінакоїді. Пінакоїд {001} і дипіраміда {113} є домінуючими формами; всі грані цих форм мають тенденцію бути присутніми і однаково добре розвинені. Дипіраміда {012} присутня не завжди. Напрямок осі a знаходиться під кутом 45° до найменшої елементарної комірки.[3]

Фізичні властивості ред.

Кириловіт — це скловидний напівпрозорий мінерал, який може мати кольори від яскраво-жовтого, медово-жовтого, помаранчевого до коричнево-жовтого або коричневого, і має твердість 4. Має жовту рису. Мінерал віднесений до просторової групи P41212 і має тетрагональну сингонію.[6]

Примітки ред.

  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. а б в Lindberg, M. L. (1957) Relationship of the minerals avelinoite, cyrilovite, and wardite. American Mineralogist, 42, 204—213.
  4. а б Fransolet, A. M., Cooper, M. A., Cerny, P., Hawthorne, C., Chapman, R. (2000) The tanco pegmatite at Bernic Lake, Southeastern Manitoba. The Canadian Mineralogist, 38, 893—898.
  5. http://www.mindat.org/min-1206.html [Архівовано 19 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] Mindat.org.
  6. а б http://rruff.geo.arizona.edu/doclib/hom/cyrilovite.pdf [Архівовано 8 Березня 2012 у Wayback Machine.] Handbook of Mineralogy
  7. а б в г Lottermoser, B., Lu, J. (1997) Petrogenesis of rare-element pegmatites in the Olary Block, South Australia. 1. Mineralogy and chemical evolution. Mineralogy & Petrology, 59, 1–19.

Посилання ред.

  • Breitinger, D. K., et al. (2004) Combined vibrational spectra of natural wardite. Journal of Molecular Structure, 706, 95–99.
  • Cooper, M., Hawthorne, F. C., Cerny, P. (2000) Refinement of the crystal structure of cyrilovite from cyrilov, western Moravia, Czech Republic. Journal of Czech Geological Society, 45, 95–100.