Ципріян Бжостовський
Ципріян Павло Бжостовський або Кипріян Павло Берестовський (пол. Cyprian Paweł Brzostowski; герб Стремено; пом. 8 червня 1689) – воєвода Троцький (1684), каштелян Троцький (1681), писар великий литовський (1657 – 1672), референдар литовський (1650 – 1681), писар декретовий литовський (1645) регент канцелярії великий литовський (1640), віленський стольник (1642), секретар королівський (1645)[3], дипломат, посол у Москві (1667 та 1679)[4], директор Троцького передсеймового сеймику (1685)[5].
| Воєвода Троцький | |
|---|---|
| 1684 — 1688 | |
| Попередник | Марціан Александр Огінський |
| Наступник | Єжи Юзеф Радзивілл |
| Каштелян Троцький | |
| 1681 — 1684 | |
| Попередник | Ян Кароль Копець |
| Наступник | Ян Казимир Кердей |
| Народився |
1612[1][2] Михалишкиd, Віленський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер |
8 червня 1688 Варшава, Річ Посполита |
| Похований | Church of St. Johns, Vilniusd |
| Відомий як | дипломат |
| Країна | Велике князівство Литовське і Річ Посполита |
| Рід Бжостовські | |
| Батько | Ян Бжостовський |
| Мати | Катажина Чорницька |
| У шлюбі з | Барбара Дунин-Раєцька |
| Діти | Тереза, Емануель, Костянтин Казимир, Ян Владислав, Антоній |
| Професія | дипломат |
Життєпис ред.
Кипріян Павло Бжостовський (Берестовський) був членом численних сеймів Речі Посполитої під час правління Яна ІІ Казимира, Міхала Корибута Вишневецького та Яна III Собеського. Будучи депутатом сейму у 1659 та 1661 , Бжостовський був депутатом податкового трибуналу Великого князівства Литовського[6].
Багато разів брав участь в закордонних місіях, у тому числі у 1663–1664 та 1667. Бжостовський також брав участь у перемовинах з Московським царством, які закінчилися підписанням Андрусівського перемир’я.
У 1671–1672 та 1679 брав участь у місії в Москві, у дипломатичних перемовинах стосовно війни Російської імперї проти Туреччини, що виявилися безуспішними.
Посол слонімського повіту на Варшавському з'їзді та сеймі пацифікаційному (1673)[7].
Посол мінського сейміку в Оршанському повіті до весняного (1666)[8] та осіннього сейму (1666)[9].
На звичайному сеймі (1670) призначений комісаром від сенату Речі Посполитої для утримання Війська Великого Князівства Литовського[10].
Під час виборів 1674 висунув кандидатуру царевича Федора Олексійовича. Курфюрст Яна III Собеського від Ошмянського повіту (1674)[11]. Член коронаційного сейму (1676) [12].
У 1684 – воєвода Троцький.
Примітки ред.
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ MAK
- ↑ Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII w. Spisy, oprac. H. Lulewicz, A Rachuba, Kórnik 1994, s. 201.
- ↑ Historia dyplomacji polskiej, t. II: 1572-1795, pod redakcją Zbigniewa Wójcika, Warszawa 1982, s. 264.
- ↑ Andrzej B. Zakrzewski, Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego XVI-XVIII w. - ustrój i funkcjonowanie : sejmik trocki, Warszawa 2000, s. 222.
- ↑ Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 312, 371
- ↑ Leszek Andrzej Wierzbicki, Posłowie Wielkiego Księstwa Litewskiego na zjazd warszawski i sejm pacyfikacyjny 1673 roku, w: Teka Kom. Hist. OL PAN, 2004, 1, s. 97.
- ↑ Paweł Krakowiak, Dwa Sejmy w 1666 roku, Toruń 2010, s. 484.
- ↑ Paweł Krakowiak, Dwa Sejmy w 1666 roku, Toruń 2010, s. 491.
- ↑ Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 46.
- ↑ Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 149.
- ↑ Krystyn Matwijowski, Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego, Wrocław 1976, s. 247-248.
- ↑ Miesięcznik Heraldyczny 1914 nr 5-6, s. 127.
Бібліографія ред.
- Polski Słownik Biograficzny. Т. 3. Kraków: Polska Akademia Umiejętności – Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa. с. 48—49. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 83-04-03291-0