Ципріян Павло Бжостовський або Кипріян Павло Берестовський (пол. Cyprian Paweł Brzostowski; герб Стремено; пом. 8 червня 1689) – воєвода Троцький (1684), каштелян Троцький (1681), писар великий литовський (16571672), референдар литовський (16501681), писар декретовий литовський (1645) регент канцелярії великий литовський (1640), віленський стольник (1642), секретар королівський (1645)[3], дипломат, посол у Москві (1667 та 1679)[4], директор Троцького передсеймового сеймику (1685)[5].

Воєвода Троцький
1684 — 1688
Попередник Марціан Александр Огінський
Наступник Єжи Юзеф Радзивілл
Каштелян Троцький
1681 — 1684
Попередник Ян Кароль Копець
Наступник Ян Казимир Кердей
Народився 1612[1][2]
Михалишкиd, Віленський повіт[d], Віленське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита
Помер 8 червня 1688(1688-06-08)
Варшава, Річ Посполита
Похований Church of St. Johns, Vilniusd
Відомий як дипломат
Країна Велике князівство Литовське і Річ Посполита
Рід Бжостовські
Батько Ян Бжостовський
Мати Катажина Чорницька
У шлюбі з Барбара Дунин-Раєцька
Діти Тереза, Емануель, Костянтин Казимир, Ян Владислав, Антоній
Професія дипломат

Життєпис ред.

Кипріян Павло Бжостовський (Берестовський) був членом численних сеймів Речі Посполитої під час правління Яна ІІ Казимира, Міхала Корибута Вишневецького та Яна III Собеського. Будучи депутатом сейму у 1659 та 1661 , Бжостовський був депутатом податкового трибуналу Великого князівства Литовського[6].

Багато разів брав участь в закордонних місіях, у тому числі у 16631664 та 1667. Бжостовський також брав участь у перемовинах з Московським царством, які закінчилися підписанням Андрусівського перемир’я.

У 16711672 та 1679 брав участь у місії в Москві, у дипломатичних перемовинах стосовно війни Російської імперї проти Туреччини, що виявилися безуспішними.

Посол слонімського повіту на Варшавському з'їзді та сеймі пацифікаційному (1673)[7].

Посол мінського сейміку в Оршанському повіті до весняного (1666)[8] та осіннього сейму (1666)[9].

На звичайному сеймі (1670) призначений комісаром від сенату Речі Посполитої для утримання Війська Великого Князівства Литовського[10].

Під час виборів 1674 висунув кандидатуру царевича Федора Олексійовича. Курфюрст Яна III Собеського від Ошмянського повіту (1674)[11]. Член коронаційного сейму (1676) [12].

У 1684воєвода Троцький.

Дружина – Рачела Раєцька, син – Ян Войцех (нар. 1646)[13].

Примітки ред.

  1. Тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  2. MAK
  3. Urzędnicy centralni i dostojnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego XIV-XVIII w. Spisy, oprac. H. Lulewicz, A Rachuba, Kórnik 1994, s. 201.
  4. Historia dyplomacji polskiej, t. II: 1572-1795, pod redakcją Zbigniewa Wójcika, Warszawa 1982, s. 264.
  5. Andrzej B. Zakrzewski, Sejmiki Wielkiego Księstwa Litewskiego XVI-XVIII w. - ustrój i funkcjonowanie : sejmik trocki, Warszawa 2000, s. 222.
  6. Volumina Legum, t. IV, Petersburg 1860, s. 312, 371
  7. Leszek Andrzej Wierzbicki, Posłowie Wielkiego Księstwa Litewskiego na zjazd warszawski i sejm pacyfikacyjny 1673 roku, w: Teka Kom. Hist. OL PAN, 2004, 1, s. 97.
  8. Paweł Krakowiak, Dwa Sejmy w 1666 roku, Toruń 2010, s. 484.
  9. Paweł Krakowiak, Dwa Sejmy w 1666 roku, Toruń 2010, s. 491.
  10. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 46.
  11. Volumina Legum, t. V, Petersburg 1860, s. 149.
  12. Krystyn Matwijowski, Pierwsze sejmy z czasów Jana III Sobieskiego, Wrocław 1976, s. 247-248.
  13. Miesięcznik Heraldyczny 1914 nr 5-6, s. 127.

Бібліографія ред.

  • Polski Słownik Biograficzny. Т. 3. Kraków: Polska Akademia Umiejętności – Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa. с. 48—49. Reprint: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków 1989, ISBN 83-04-03291-0