Кизил-Ординська область

(Перенаправлено з Кизилординська область)

Кизил-Ординська область[3] (каз. Қызылорда облысы; рос. Кызылординская область) — адміністративна одиниця Казахстану, центр — місто Кизил-Орда. Утворена 15 січня 1938 року. Розташована в південній частині Казахстану. На заході області Аральське море.

Кизил-Ординська область

(каз. Қызылорда облысы)

Герб Прапор
Адм. центр Кизилорда
Країна Казахстан Казахстан
Регіон Південний Казахстан
Межує з: сусідні адмінодиниці
Карагандинська область, Актюбінська область, Туркестанська область ?
Номерний знак N,11
Офіційна мова казахська
Населення
 - повне 814931 особа 2021[1] (4,3%. 12-е)
 - густота 3,28 осіб/км² (14-е місце)
Етнікон казахи — 95,7 %
росіяни — 2,0 %
корейці — 1,2 %[2]
Площа
 - повна 226 019 км² (8,3%. 4-е місце)
Висота
 - максимальна 1419 м
(відроги Каратау)
Часовий пояс UTC+5
Дата заснування 15 січня 1938
Аким Кримбек Кушербаєв
Вебсайт офіційний сайт
Код ISO 3166-2 KZ-43

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Кизил-Ординська область

Природа

ред.

Область розташована на схід від Аральського моря в нижній течії річки Сирдар'ї, переважно в межах Туранської низовини (висота 50-200 м). По лівобережжю Сирдар'ї — широкі простори горбисто-пасмових пісків Кизилкумів, що прорізаються сухими руслами Жанадар'ї і Куандар'ї; по правобережжю зустрічаються височини (Егизкара, 288 м), ділянки пісків (Ариськум тощо), неглибокі улоговини, зайняті солончаками. На півночі — масиви горбистих пісків (Малі Борсуки і Приаральські Каракуми). На крайньому південному сході в межах Кизилордінськой області заходять північно-західні відроги хребта Каратау (висота до 1419 м).

Клімат різко континентальний і украй посушливий з тривалим спекотним і сухим літом і з порівняно теплою, короткою і малосніжною зимою. Середня температура липня на північному заході 25,9 °С, на південному сході 28,2 °С, січня відповідно — 3,5 °С і — 19,8 °С. Кількість опадів на північному заході біля берегів Аральського моря близько 100 мм (найменше в Казахстані), на південному сході в передгір'ях Каратау до 175 мм.

В межі Кизилординської області входить північно-східна половина Аральського моря. Єдина велика річка — Сирдар'я, що протікає через центральну частину області з південного сходу на північний захід впродовж близько 1 тис. км, з сильно звивистим руслом, безліччю проток і рукавів і широкою заболоченою дельтою. Для захисту від паводків уздовж берегів річки побудовані греблі; у 1956 на річці Сирдар'я споруджена Кизил-Ординська гребля; у 1958 по руслу Жанадар'ї пропущені води річки для зрошування полів і обводнення пасовищ. Багато солоних озер (Жакси-Килиш, Камислибас, Арись і ін.); у озерах Купек і Тереськен — лікувальні грязі. На північному сході в межі Кизилординської області заходять пониззя річки Сарису.

Значна частина території зайнята пісками, майже позбавленими рослинності; на закріплених пісках полинно-тіпчакова, солянкова рослинність, а навесні і ефемерова на бурих і сіроземних супіщаних і солонцюватих ґрунтах; у пониззі серед пісків виростають астрагали, джузгуни, види пирію. Горбисті піски закріплені білим саксаулом, тамариксом, тереськеном, біюргуном, полином. У заплаві Сирдар'ї — алювіально-лукові, часто засолені ґрунти, покриті луковою рослинністю з рідкими тугайними лісами й чагарниками (верби, туранга і лох), в дельті й уздовж берегів — просторі чагарники очерету. У пустелі багато хижих (лис корсак, вовк тощо) і копитних (сайгак) тварин, а також гризунів, птиць (рябки та ін.) в дельті Сирдар'ї акліматизована ондатра.

Адміністративний поділ

ред.
Район Площа,
км²
Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
Центр АО НП
1 Аральський район 55545,74 71533 68382 70562 77211 Аральськ 24 50
2 Жалагаський район 28736,40 39847 39553 35695 35483 Жалагаш 15 17
3 Жанакорганський район 15433,69 62459 67563 70128 78742 Жанакорган 26 34
4 Казалінський район 37597,06 70129 68777 72315 77107 Айтеке-бі 21 42
5 Кармакшинський район 26755,80 40688 45355 50106 51730 Жосали 14 22
6 Сирдар'їнський район 42606,35 36252 39100 38085 37616 Теренозек 14 14
7 Чиїлійський район 32394,28 72180 73896 75306 83808 Шиєлі 23 38
1 Байконирська м.а. - - 28776 36175 34295 Байконир - 1
2 Кизилординська м.а. 1151,64 183299 193589 230422 338939 Кизилорда 9 16

Найбільші населені пункти

ред.

Населені пункти з чисельністю населення понад 10000 осіб:

Населений пункт Населення,
осіб (1989)
Населення,
осіб (1999)
Населення,
осіб (2009)
Населення,
осіб (2021)
1 Кизилорда 151791 157364 188682 271309
2 Айтеке-бі 32059 33441 38046 44502
3 Аральськ 30801 30347 29987 36004
4 Шиєлі 28484 28621 29632 35972
5 Байконир - 28776 36175 34295
6 Жанакорган 18939 20708 22716 31910
7 Тасбугет 15369 16922 18875 27590
8 Жосали 19509 18997 18983 20182
9 Жалагаш 12726 14486 13479 15106
10 Теренозек 9069 9408 9132 11437
11 Кизилжарма 4045 4126 5484 11274
12 Торетам - 5976 9548 11004
13 Саксаульський 7481 8347 9296 10870
14 Махамбетова 2220 2386 3780 10100

Населення

ред.

Населення — 814931 особа (2021; 678794 у 2009[4]; 624991 у 1999, 576387 у 1989).

Національний склад (станом на 2016 рік[5]):

Зміна чисельності населення:[6]
Роки 2003 2004 2005 2006 2007 2008
Населення 603 804 607 491 612 048 618 249 625 070 632 234
Роки 2009 2010 2011 2012 2013 2014
Населення 677 732 689 038 700 578 712 992 726 781

Примітки

ред.
  1. Чисельність населення Республіки Казахстан згідно з даними Перепису населення 2021 року (казах.)(рос.)
  2. Чисельність населення по областях, містах і районах, статтю та окремими віковими групами, окремими етносам на 1 січня 2010 року[недоступне посилання] (казах.), (рос.)
  3. прикметник, похідний від іменника Кизил-Орда, який поданий як приклад у правописі. Див.: § 154. Правопис складних і складених географічних назв // Український правопис 2019 року / НАН України — Київ : Наукова думка, 2019. — с. 195 — ISBN 978-966-00-1728-3.
  4. Перепис за 2009 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 лютого 2013. Процитовано 12 грудня 2014.
  5. Численность населения Атырауской области по отдельным этносам на начало 2016 года (казах.)(рос.)
  6. Чисельність населення на початок року, регіони Республіки Казахстан, 2003—2012. Архів оригіналу за 30 Січня 2014. Процитовано 29 Січня 2013.

Посилання

ред.