Керчик (також Мокрий Керчик) — річка в Ростовській області Росії, права й друга за величиною (після Тузлової) притока Аксая (рукав Дону). Довжина 64 км, площа водозбірного басейну 652 км².[2]

Керчик
47°49′29″ пн. ш. 40°34′45″ сх. д. / 47.82472222224977543° пн. ш. 40.57916666669477479° сх. д. / 47.82472222224977543; 40.57916666669477479
Витік
• координати 47°49′29″ пн. ш. 40°34′45″ сх. д. / 47.82472222224977543° пн. ш. 40.57916666669477479° сх. д. / 47.82472222224977543; 40.57916666669477479
Гирло Аксай
• координати 47°27′44″ пн. ш. 40°25′01″ сх. д. / 47.46236111113877598° пн. ш. 40.417083333360771746° сх. д. / 47.46236111113877598; 40.417083333360771746
Басейн басейн Дону
Країни:  Росія[1]
Регіон Ростовська область
Довжина 64 км
Площа басейну: 652 км²
Притоки: Burgustad, Sukhoy Kerchikd і Mokry Logd
Мапа

Річка має характер великої степової балки з незначною течією води й невеликими окремими розширеннями плес. Керчик несе велику масу зваженого матеріалу. Виноси наносів Керчика сильно замуляють верхню частину Аксая й збільшують її хвилястість.[3]

Течія ред.

Річка бере початок на південному схилі Донецького кряжа, на південь від станції Керчик. Спочатку тече на південь. Нижче хутора Керчик-Савров повертає на південний захід. Навпроти селища Атлантово приймає праву притоку — річку Бургусту. Поблизу селища Мокрий Керчик приймає спочатку лівий приплив — Мокрий Лог, а потім праву й найбільшу притоку — Сухий Керчик. Нижче Мокрого Керчика повертає на південь. Нижче хутора Миколаївка приймає ліву притоку — балку Озерки. Нижче Керчицького селища приймає ліву притоку — балку Перший Лог. Впадає в річку Аксай (рукав) в 77 км від її гирла й у 1,8 км від відділення рукава від Дону, в 5,8 км на південний захід від Меліховської станиці.[4][5]

Річка тече території Октябрського та Усть-Донецького районів Ростовської області.

Притоки ред.

  • балка Перший Лог (л)
  • балка Озерки (л)
  • 36 км: Мокрий Лог (л)
  • 36,1 км: Сухий Керчик (п)
  • 52 км: Бургуста (п)

Населені пункти ред.

  • х. Керчик-Савров
  • сел. Атлантово
  • сел. Мокрий Керчик
  • х. Миколаївка
  • сел. Нижньодонський
  • х. Ісаєвський
  • сел. Керчицький

Назва ред.

Від річки отримали назви наступні об'єкти: станція Керчик, селище Керчицький, Керчицьке сільське поселення, хутір Керчик-Савров (перша частина назви), селище Мокрий Керчик.

Топографічні карти ред.

Примітки ред.

  1. GEOnet Names Server — 2018.
  2. {{{2}}} / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  3. «Природа Ростовської області» — К. З. Яцута, голова Притоки Дону [Архівовано 7 Березня 2013 у Wayback Machine.]
  4. За даними карт Вікімапіі
  5. За даними Яндекс-Карт