Керніт
Керніт (рос. кернит; англ. kernite; нім. Kernit m) — мінерал класу боратів.
| Керніт | |
|---|---|
 Керніт | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ker[2] |
| Хімічна формула | Na₂B₄O₆(OH)₂·3H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 6.DB.05[3] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Колір риси | білий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Керн[4] |
| Типова місцевість | Kramer districtd[4] |
 Керніт у Вікісховищі | |
Етимологія та історія ред.
Керніт вперше був знайдений у родовищі борату „Rich Station“ в переписній місцевості Борон в окрузі Керн, Каліфорнія, і був описаний у 1927 році американським мінералого Вальдемаром Теодором Шаллером, який назвав мінерал за місцем знахідки (округ Керн).[5]
Типовий матеріал мінералу зберігається в Гарвардському університеті поблизу Кембриджа, штат Массачусетс (реєстраційний номер 88508) та Національному музеї природної історії Вашингтона, округ Колумбія, США (реєстраційний номер 95643).
Загальний опис ред.
Водний борат натрію острівної будови Na2B4О7•4Н2О.
Містить (%): Na2О — 22,65; B2О3 — 50,8; Н2О — 26,55.
Утворює подовжені або клиноподібні кристали, волокнисті, зернисті агрегати.
Спайність довершена у трьох напрямках.
Колір безбарвний або білий.
Блиск скляний.
Твердість 2,5—3,0.
Густина 1,904—1,918.
Асоціація: бура, ініоїт, улексит, колеманіт.
Зустрічається у вулканогенно-осадових родовищах бору. Входить до складу борних руд. Виявлений у соляних родовищах Керн, шт. Каліфорнія, США. Крім того, знайдений на родовищі бури Тінкалаю, Салар-дель-Хомбре Муерто, провінція Сальта, Аргентина. Копальня «Кірка», провінція Ескішехір, Туреччина.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б Schaller W. T. Kernite, a new sodium borate // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1927. — Vol. 12, Iss. 1. — P. 24–25. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
- ↑ Mindat – Kernite (englisch). Архів оригіналу за 3 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Керніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Керніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Handbook of Mineralogy / Kernite [Архівовано 16 травня 2008 у Wayback Machine.]