Кербер (супутник)
| |
| Дані про відкриття | |
|---|---|
| Дата відкриття | 28 червня 2011 року |
| Відкривач(і) | |
| Планета | Плутон |
| Номер | |
| Орбітальні характеристики | |
| Велика піввісь | 59 000 км |
| Орбітальний період | 32,1 ± 0,3 [1] діб |
| Ексцентриситет орбіти | ≈0[1] |
| Нахил орбіти | ≈0° до площини екватора планети |
| Фізичні характеристики | |
| Видима зоряна величина | 26.1±0.3 |
| Діаметр | 12×4,5 км |
| Альбедо | ~50 |
| Атмосфера | |
| Інші позначення | |
| S/2011 (134340) 1 | |
|
| |
.jpg)
Кербер (Kerberos; також S/2011 (134340) 1 та P4) — четвертий супутник Плутона. Відкритий 28 червня 2011 року. Має неправильну форму: довжина 12 км, ширина 4,5 км. За коефіцієнтом відбивання поверхні схожий на інші невеликі супутники Плутона - приблизно 50 відсотків - і наводить на думку, що Кербер, як і інші, вкритий порівняно чистим водяним льодом[2].
Орбітальні характеристики ред.
Велика піввісь орбіти супутника дорівнює приблизно 59 000 км[3].
Орбіта P4 знаходиться між орбітами двох інших супутників Плутона — Нікти та Гідри. Період обертання навколо Плутона — 31 день[4].
Відкриття ред.
Супутник було виявлено при обстежені неба космічним телескопом «Хаббл» 28 червня 2011 року. Нові фотографії були отримані 3 та 18 липня[5]. Офіціально відкриття нового супутника було підтверджено 20 липня[3].
Об'єкту дано тимчасове позначення P4. Як було оголошено, супутник був виявлений випадково, тобто, його відкриття не було результатом спланованих пошуків.
Як заявляють в НАСА, вивчення супутника S/2011 P 1 буде включено в програму досліджень, які буде проводити в 2015 космічним апаратом «New Horizons» ("Нові горизонти ")[6].
Назва ред.
Поточну назву було тимчасово дано об'єкту після відкриття згідно з системою класифікації астрономічних об'єктів. Марк Шоуолтер, який очолює групу вчених, які відкрили новий супутник, заявив, що супутнику буде присвоєно ім'я з грецької міфології, так чи інакше пов'язане з підземним царством мертвих (продовжуючи ряд — Плутон (бог підземного царства), Харон (перевізник душ через річку Стікс) і тощо)[7].
Примітки ред.
- ↑ а б Showalter, M. R.; Hamilton, D. P. (20 липня 2011). New Satellite of (134340) Pluto: S/2011 (134340) 1. Central Bureau for Astronomical Telegrams (англійською) . International Astronomical Union. Архів оригіналу за 26 травня 2012. Процитовано 20 липня 2011.
- ↑ Last of Pluto’s moons — mysterious Kerberos — revealed by New Horizons | Astronomy.com. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 6 листопада 2015.
- ↑ а б Pluto Has Another Moon, Hubble Photos Reveal (англійською) . Space.com. 20 липня 2011. Архів оригіналу за 23 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
- ↑ Alan Boyle. Scientists spot Pluto's fourth moon (англійською) . Cosmic Log. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
- ↑ NASA: Открыт четвертый спутник карликовой планеты Плутон. Аргументы.ру. 20 июля 2011. Процитовано 20 липня 2011.[недоступне посилання]
- ↑ Deborah Zabarenko, Will Dunham (20 липня 2011). The Hubble Space Telescope has discovered a tiny fourth moon orbiting the distant icy dwarf planet Pluto, NASA said on Wednesday (англійською) . Reuters. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 20 липня 2011.
- ↑ What should Pluto's new moon be named? (англійською) . New Scientist. 20 липня 2011. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 3 жовтня 2011.