Кераміка ацтеків

Кераміка ацтеків — один з видів ремісництва імперії ацтеків. Традиції гончарства сформувалися на основі традицій виробництва кераміки народів Месоамерики, зокрема ольмеків та тольтеків.

Тлекашітль

Сировина

Глина, придатна для виробництва кераміки, добувала практично скрізь у країні. У районі сучасного штату Морелоса на берегах річок добували глину, яку широко застосовували для виробництва кераміки. Хроніст Бернардіно де Саагун згадував про продаж на ринку Теночтітлана дуже якісної блакитної глини.

Виробництво

Ацтекські гончарі (zuquichiuqui) не знали гончарного круга. Втім вони досягали високої майстерності у виробі керамічних виробів. Усі гончарні вироби ліпилися вручну, хоча грубий домашній посуд міг вироблятися і не фахівцями, найкращі посудини різних форм і розмірів, з тонкими стінками і зі смаком прикрашені, були справою рук професіоналів, що пройшли відповідне навчання.

В Ацтекській імперії використовували техніку глазурі, виробляли орнаментовану та розписну кераміку, найчастіше використовувалися стилізовані зображення птахів, рослин, риб тощо, а також прості гладкостінні вироби.

Найпоширенішими виробами були: великий глечик для води, горщики для приготування бобів і замачування маїсу, чаша для розтирання стручкового перцю. Крім цього основного начиння гончарі виробляли низку тарілок, блюд, кубків для напою з агави, спеціальні глеки для какао, соусники і черпаки, хоча тільки заможні люди могли дозволити собі мати весь сервіз подібного роду. Для храмів виготовлялися різного роду курильні і ритуальні посудини, а глиняні жаровні були потрібні як в приватних будинках, так і в громадських будівлях. За формою і призначенням кераміка була найрізноманітнішою: вази великі і малі; горщики; глечики з ручкою; глиняні жаровні або сковорідки (comal або comalli), на яких пекли тортильї; посудини для зберігання продуктів; судини для ритуальних цілей (тлекашітль) тощо.

Зазвичай прикрашалися внутрішня поверхня великих чаш, а в період приблизно з 1350 року відбувалося поступова зміна стилю. Спочатку центральний орнамент був абстрактним (хоча один або два зразки являють стилізованих орлів), але потім абстракції поступилися місцем натуралістичним зображенням птахів, комах, метеликів і риб, оточених візерунчастої облямовкою. З'явилися гончарні вироби, для яких характерні чорні спіральні візерунки на червоному глянцевому фоні.

Визнаним центром керамічного виробництва було м. Куаутітлан, з яким сперечалися за найкращу кераміку міштеки з Оахаки. Власне ацтекська кераміка відома під назвою «ацтекська помаранчева кераміка». Південніше Теночтітлана — у Маліналько, Тлауіке, Шочікалько, Куернавака — виготовлялася поліхромна кераміка. На виробництві кераміки господарського призначення спеціалізувалися міста Койоакан, Тескоко і Теотіуакан. Втім навіть у період найвищого розквіту ацтекської держави частину з керамічних виробів ацтеки отримували з сусідніх держав, перш за все з альтепетля Чолула (він відомий своєю керамікою дотепер).

Найбільше відрізняє кераміку Чолули її різнобарвний розпис з використанням червоного, коричневого, чорного, жовтого, помаранчевого, синьо-сірого та білого кольорів, які різко контрастують зі стриманим двоколірним візерунком ацтекських посудин. Складний орнамент чолульських виробів включав стилізовані пір'я, черепа, крем'яні ножі, а також абстрактні візерунки і зображення богів, людей або тварин, виконані в стилі близькому до зображень у манускриптах. Цю кераміку охоче купували ацтеки, вона була надзвичайно популярна серед знавців в Теночтітлані, які воліли її виробам своїх майстрів. Мода на чолульскую кераміку почалася з імператорського палацу, оскільки існують свідчення того, що Монтесумі II подавали їжу лише на чолульському посуді.

Джерела

• Бернардіно де Саагун, Куприенко С. А. Общая история о делах Новой Испании. Книги X–XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко.. — К. : Видавець Купрієнко С. А., 2013. — 218 с. — ISBN 978-617-7085-07-1.
• Castillo F.V.M. Estructura economica de la sociedad mexica. Mexico, 1972
• Leon-Portilla M. La institucion cultural del comercio prehispanico. — ECN. Vol. 3, 1962.