Кеміне
Кеміне́ (справжнє ім'я Маме́д-велі́, туркм. Mametveli Kemine, нар. бл.1770, Серах — †1840) — туркменський поет.
| Кеміне | ||||
|---|---|---|---|---|
| Mämmwetweli Kemine | ||||
 Мамед-велі Кеміне | ||||
| Ім'я при народженні |
Мамед-велі Mametveli | |||
| Народився |
1770[1][2][3] Sarahsd, Tedzhensky Uyezdd, Закаспійська область, Російська імперія | |||
| Помер |
1840[1][2][3] невідомо | |||
| Країна | Туркменістан | |||
| Національність | туркмен | |||
| Діяльність | поет | |||
|
| ||||
Біографічні дані і творчість ред.
Кеміне (справжнє ім'я Мамед-велі) походить з Сераху, освіту здобув у ісламському медресе в Бухарі.
Кеміне — народний псевдонім, який в перекладі означає приблизно «скромний».
Вірші Кеміне відомі в усній передачі. До нас дійшло бл. 40 творів Кеміне, які вперше видано лише в радянський час.
Поет відомий, перш за все, як гострий соціальний сатирик — у своїх віршах викривав суспільну нерівність, висміював ханів, беків і мулл («Мій Казі», «Бідняк», «Бідність», «Такий» тощо).
Як властиво східній поезії загалом, Кеміне — також автор ліричних віршів про кохання і моралізаторських напучувань.
- зразок поезії
|
ПОРАДА Не зволікайте, молоді, поринути в цей світ, На згадку вам солодкий присмак буде Любіть, живіть і відчувайте, доки літ, Тоді у вирі ваших бід, краплина щастя зостанеться. Життя, як дівчина з лиця прекрасна. У неї сто образ готові для невдах. Кочівники ж підуть, і швидко лу́на згасне, Та на піску сліди коліс лишаться. Тоді промовить Кеміне — ти сумніви облиш, Помреш і ти, себе сухій землі віддавши. Твоє майно візьмуть і зважать кожен гріш. Але ж твоїм синам цей світ задарма дістанеться. |
|
Образ Кеміне в туркменській культурі ред.
Кеміне є популярною фігурою в туркменській культурі. Невідомо достеменно, чи насправді він є автором віршованих творів, які йому приписують, однак точно відомо, що в туркменському фольклорі Кеміне, поруч з Ефенді, Міралі, Ертекі, Алдар-Косе став жартівником і хитруном, про якого складено десятки народних анекдотів і жартів.
У 1992 році, вже після проголошення незалежності Туркменістаном, національна кіностудія «Ылхам» (колишній «Туркменфільм») зняла кінострічку «Кеміне», де представлено оригінальну версію життя поета. Стрічку було відзначено на локальних конкурсах за збереження у кіномистецтві національних традицій.
Видання творів ред.
- Сайланан эсерлер, Ашгабат, 1959 (туркмен.)
- Кемине. Стихотворения., М., 1968 (рос.)
Джерела, посилання і література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., К., 1980, стор. 95-96
- Кеміне (коротка біографія і вірші) на порталі «Сімург. Бібліотека класичної тюркської поезії» [Архівовано 15 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- Кеміне на turkmens.com (туркмен.)
- Кеміне у БСЭ (Великій Радянській Енциклопедії) (рос.)
- Фільм «Кеміне» на сайті «Наше кіно» [Архівовано 2 лютого 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Алыев Р., Кеминенин. омри ве доредижилиги, Ашгабат, 1956 (туркмен.)
- Мередов А., Социально-политические взгляды туркменского поэта-сатирика Кемине, "Тр. института истории, археологии и этнографии. Вып. сектора философии", Аш., 1957 (рос.)