Вікіпедія

Кельнський університет


Ке́льнський університе́т (нім. Universität zu Köln) — найбільший вищий навчальний заклад у Кельні, заснований в 1388 році. Кельнський університет посідає третє місце серед німецьких вузів за кількістю студентів (після Мюнхенського та Гагенського).

Кельнський університет
50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555583775° пн. ш. 6.9286111111388777° сх. д. / 50.928055555583775; 6.9286111111388777Координати: 50°55′41″ пн. ш. 6°55′43″ сх. д. / 50.928055555583775° пн. ш. 6.9286111111388777° сх. д. / 50.928055555583775; 6.9286111111388777
Тип громадський університет[2]
видавець відкритого доступуd[3]
LIR[4] і повний університетd
Країна  Німеччина[3]
Засновано 1388/1919 (закритий з 1798 до 1919)
Ректор Аксель Фраймут
Студентів 45606 (зима 2012/13) [1]
Співробітників 621 осіб (грудень 2021)[5]
Професорів 482[1]
Членство у
  • Німецька дослідницька мережаd[7], German Rectors' Conferenced[6], Deutscher Dialogmarketing Verbandd[8], German University Sports Federationd[9], Асоціація університетів Європи[10], Informationsdienst Wissenschaftd[11], UFA / DFH / FGU[12], RIPE NCC[4], arXiv.org[13], German National Research Data Infrastructure (NFDI) e.V.d[14], Geoverbund ABC/Jd[15] і ORCID[d][16]
    • Складається з Cologne University Archived, University and City Library of Cologned, Q105094247?, Q110517319?, Q117813225? і Q124021050?
    Випускники Категорія:Випускники Кельнського університету
    Штаб-квартира Кельн
    Адреса Кельн, Albertus-Magnus-Platz, 50923 Köln
    Сайт uni-koeln.de
    Мапа
    CMNS: Universität zu Köln у Вікісховищі

    Історія ред.

    Старий університет ред.

     
    Кельнський університет

    Кельнський університет було засновано 21 травня 1388 року. Він став четвертою вищою школою Священної Римської імперії після Карлового університету в Празі, Віденського та Гейдельберзького університетів. Свідоцтво про заснування було підписане Папою Римським Урбаном VI в Перуджі. Уже в січні 1389 року для перших семисот студентів розпочалися лекції.

     
    Пам'ятник Фердинанду Францу Вальрафу в Кельні

    28 квітня 1798 року Кельнський університет було закрито, після того, як ректор Фердинанд Франц Вальраф і всі професори відмовилися принести присягу Першої французької республіці, пояснивши це необхідністю зберегти незалежність вузу. Проте, в 1799 році Вальраф присягнув Франції і був призначений викладачем так званої " Центральної школи ", спадкоємиці закритого університету. На цій посаді йому вдалося заховати від французів і таким чином врятувати безліч творів мистецтва. Велика частина його колекції знаходиться в музеї Вальрафа-Ріхарда.

    Новий університет ред.

    Протягом всього XIX століття спроби відновити закритий університет залишилися безуспішними. 29 травня 1919 року бургомістр Кельна Конрад Аденауер підписав постанову про відкриття нового університету. У жовтні 1929 року почалося будівництво головного корпусу на площі Альберта Великого.

    Університет сьогодні ред.

    Організація ред.

    Університет складається з шести факультетів:

    • Економіка і соціологія
    • Медицина
    • Право
    • Філософія
    • Математика та природничі науки
    • Гуманітарні науки

    У 2005 році у вузі навчалися більше п'яти тисяч іноземних студентів (близько 11 %). Більшість приїжджих студентів (нім. Bildungsausländer — людина, що одержала атестат зрілості поза Німеччиною) родом зі Східної Європи та Китаю.

    Витрати університету склали понад 357 мільйонів євро в 2007 році.[1]

    Персоналії ред.

     
    Пам'ятник Альберту Великому перед входом до головного корпусу університету

    Знамениті викладачі ред.

    Знамениті випускники ред.

    Примітки ред.

    1. ↑ а б в http://verwaltung.uni-koeln.de/stabsstelle01/content/statistik/zahlen_daten_fakten/e637/Facts_and_Figures_2008[недоступне посилання з серпня 2019]. pdf
    2. ↑ https://www.mkw.nrw/hochschule-und-forschung/studium-und-lehre/ueberblick-hochschulen-nrw
    3. ↑ а б Directory of Open Access Journals — 2003.
    4. ↑ а б https://www.ripe.net/membership/indices/data/de.uni-koeln.html
    5. ↑ https://strategy.uni-koeln.de/strategisches_controlling__informationsmanagement/zahlen_i_daten_i_fakten/index_ger.html
    6. ↑ а б в https://www.hrk.de/mitglieder/mitgliedshochschulen/universitaeten-technische-hochschulen/
    7. ↑ https://www.dfn.de/verein/mv/mitglieder/
    8. ↑ https://www.ddv.de/universitaet-zu-koeln.html
    9. ↑ https://www.adh.de/ueber-uns/mitgliedshochschulen.html
    10. ↑ https://eua.eu/about/member-directory.html
    11. ↑ https://idw-online.de/de/institution19
    12. ↑ https://www.dfh-ufa.org/die-dfh/die-dfh-im-ueberblick/netzwerk
    13. ↑ Our Members / Tier 4
    14. ↑ https://www.nfdi.de/verein/#mitglieder
    15. ↑ http://www.geoverbund-abcj.de/geoverbund/EN/Home/about_us/network/network_node.html
    16. ↑ https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    17. ↑ Presidency of the Hellenic Republic <! - Заголовок долучено ботом -->. Архів оригіналу за 27 грудня 2009. Процитовано 7 вересня 2010.

    Література ред.

    • Erich Meuthen: Kölner Universitätsgeschichte, Band I: Die alte Universität. 1988. ISBN 3-412-06287-1.
    • Bernd Heimbüchel und Klaus Pabst: Kölner Universitätsgeschichte, Band II: Das 19. und 20. Jahrhundert. 1988. ISBN 3-412-01588-1.
    • Erich Meuthen (Hrsg.): Kölner Universitätsgeschichte, Band III: Die neue Universität — Daten und Fakten. 1988. ISBN 3-412-01688-8.
    • Ernst Heinen: Bildnerhochschule und Wissenschaftsanspruch. Lehrerbildung in Köln 1946—1965 (Studien zur Geschichte der Universität zu Köln Band 16). Böhlau Verlag, Köln, Weimar, Wien 2003. Rezension von Leo Haupts. In: Geschichte in Köln. Zeitschrift für Stadt — und Regionalgeschichte. Band 53. Dezember 2006. S. 212—214: Buchbesprechungen.
     
    Головний корпус університету на площі Альберта Великого

    Див. також ред.

    Джерела ред.

    Посилання ред.

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кельнський університет
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кельнський_університет&oldid=42353997