Парадо́кс Келлера-2 — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — кожне з двох тематичних полів, на які можуть ходити білі фігури, контролюються, як мінімум, двома чорними фігурами. Після того, як чорні знімають один контроль з одного тематичного поля, білі жертвують свою фігуру на інше тематичне поле, яке контролюється двома чорними фігурами.

Історія

ред.

Цю ідею запропонував німецький шаховий композитор Михайло Келлер (31.05.1949).

В задачі є два тематичних поля, які контролюються, що найменше, двома чорними фігурами. В процесі гри чорні знімають один контроль з одного поля, але білі жертвують свою фігуру на інше тематичне поле, яке контролюється більшою кількістю чорних фігур, в результаті чого білі досягають мети, оголошують чорним мат.

Очевидна парадоксальність ідеї дала їй назву — парадокс Келлера-2. В Михайла Келлера є ще одна ідея, яка має назву — парадокс Келлера-1.

Юрій Горбатенко
Євген Фомічов
«Probleemblad»
1991
abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
#3               (10+11)








1.Te1! ~ 2. h4! ~ 3. Sh3#[1]

1. ... Td5 2. S:d3 S:d3 3. Se6#
                2. ... T:d3 3. Le5#

1. ... Ld5 2. Se6 S:e6 3. Sd3#
                2. ... L:e6 3. Lg5#

Примітки

ред.

Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.

  1. Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь

Джерела

ред.
  • Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 155—156. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)