Вікіпедія

Кейра Амрауї

французька футболістка

Кейра Амрауї (фр. اKheira Hamraoui; нар. 13 січня 1990, Круа, Франція) — французька футболістка, півзахисниця «Парі Сен-Жермен» та національної збірної Франції.

Ф
Кейра Амрауї
Кейра Амрауї
Кейра Амрауї
Кейра Амрауї у футболці ПСЖ (2015)
Особисті дані
Повне ім'я Кейра Амрауї
Народження 13 січня 1990(1990-01-13) (34 роки)
  Круа, Франція
Зріст 178 см
Вага 66 кг
Громадянство Франція Франція
Позиція півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Парі Сен-Жермен»
Номер 14
Юнацькі клуби
1999—2004
2004—2006 		Франція «Рубо»
Франція «Лірс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006—2007 Франція «Клерфорнтен» 11 (1)
2007—2008 Франція «Енен-Бомон» 15 (5)
2008—2012 Франція «Сент-Етьєн» 74 (30)
2012—2016 Франція «Парі Сен-Жермен» 67 (10)
2016—2018 Франція «Олімпік Ліон» 28 (7)
2018—2021 Іспанія «Барселона» 66 (6)
2021—н.ч. Франція «Парі Сен-Жермен» 9 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006
2008—2009
2008
2012—н.ч. 		Франція Франція (WU-17)
Франція Франція (WU-19)
Франція Франція (WU-20)
Франція Франція 		8 (0)
9 (4)
6 (1)
39 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Ранні роки. Дебют у Лізі 1 ред.

Мати — Маджуба[1], власниця пекарні[2]. У 2016 році футболіст згадувала: «Коли була маленькою, я написала на стінах маминої пекарні: хочу бути професіональною футболісткою. Джентльмен, який його купив, навіть сфотографував [цей напис] перед тим, як переробити. Однак на той час це було неможливо»[2]. Троє з чотирьох її старших братів потім відкрили дві пекарні в Рубе, де завжди проживала її родина[2].

Юна Кейра відкриває для себе футбол у центрі району Оммелет у Рубе[2]. Сперше в юному віці відмовилась від переходу у «Спортивному та культурному клубі Оммелет», але в 1999 році Кейра все ж опинилася у вище вказаному клубі[2]. Граючи зі своїми однокласниками CE2 у школі Сен-Франсуа-д'Асіз, Фарід Бенсалем помічає її після того, як протягом декількох місяців відмовлявся брати до команди[3].

На юнацькому рівні розпочала кар'єру разом з хлопчиками в «Клерфорнтені»[2]. У 2016 році вона заявила: «У 14 років я підписала контракт з Лірсом, щоб підготувати свою інтеграцію в «Клерфорнтен», я пробула там три роки»[3].

Через рік повернулася до рідного регіону, де грала за «Енен-Бомон» протягом сезону 2007/08 років. Кейра згадує: «Можливість з'явилася в той рік, коли дівчата стали професіоналами, це було ідеально»[2]. У футболці «Енін-Бомона» ввідзначилася хет-триком у поєдинку проти «Сент-Етьєна», привернувши увагу президента вище вказаного клубу[1].

Виступи в «Сент-Етьєні» ред.

Потім вона була помічена «Сент-Етьєном» і приєдналася до «Амазонок» наступного сезону. Залишивши сім’ю, Кейра змушена працювати неповний робочий день продавцем[3]. Незважаючи на хорошу серію в Кубку Франції, завдяки якій клуб вийшов у чвертьфінал проти «Олімпіка» (Ліон) (3:0), сезон 2008/09 років став неоднозначним, команда опинилась в середині турнірної таблиці чемпіонату (7-е місце).

1 липня 2009 року було підтверджено злиття між РК «Сент-Етьєн» і чоловічим професіональним клубом АС «Сент-Етьєн». У першому сезоні жіночої секції АССЕ клуб наблизився до перших місць, зайнявши 6-е місце в підсумковій таблиці.

У сезоні 2010/11 років «Сент-Етьєн» у чемпіонаті показав найкращий результат у чемпіонаті (5 місце). Скориставшись досить поблажливою картиною, Стефануазі виходять у фінал кубку Франції[2], вигравши в серії післяматчевих пенальті в однієї з чотирьох найсильніших команд Ліги 1, «Монпельє» (0:0, 3:2). Це перший великий національний трофей, виграний клубом.

Чотири роки в ПСЖ ред.

 
Кейра Амрауї у футболці ПСЖ (у грудні 2012 року).

На початку сезону 2012/13 рокуів QSI, новий катарський власник ПСЖ, виявив професіоналізувати жіночу команду, щоб досягти найвищого рівня. Керівництво мало на увазі, що 21 гравець у складі підписує федеральний контракт, еквівалент професіонального контракту, рідкісний випадок у жіночому футболі. Команда, здатна конкурувати з «Олімпіком» (Ліон), «Жувісі» (Париж) та «Монпельє», зокрема, сформували шляхом залучення декількох гравців міжнародного рівня, а також нового тренера Фаріда Бенстіті. Влітку 2012 року Кейра перейшов до «Парі Сен-Жермен». Цей підпис дозволив їй отримати контракт з професіональним гравцем[3]. Парижанки продемонстрували хороші результати. Зіткнувшись із трьома іншими великими клубами чемпіонату, ПСЖ програв лише двічі, Ліону, й фінішував другим із 78 очками, що є рекордом для ПСЖ, який, таким чином, змагатиметься в Лізі чемпіонів у наступному сезоні. Однак у Кубку Франції парижанки зупинилися на стадії півфіналу, поступившись «Сент-Етьєну».

У сезоні 2013/14 років дебютувала в Кубку Європи. У першому раунді ПСЖ поступився шведському «Тіресе» й вибув з турніру. Парижанкам вдається вийти до фіналу Кубку Франції, але програє «Ліону», а також посідає друге місце в лізі, поступившись чемпіонством «Ліону».

Початок сезону 2014/15 для ПСЖ у Лізі 1 відповідав очікуванням. Протистоючи «Твенте» у плей-оф Ліги чемпіонів, ПСЖ вийшов у наступний раунд завдяки двом перемогам, а потім вперше в своїй історії у чвертьфіналі Кубка європейських чемпіонів вибив «Ліон». ПСЖ зберігає друге місце в Лізі 1, завдяки чому вийшов до наступного сезону єврокубків. У Кубку європейських чемпіонів ПСЖ вибили шотландський клуб «Глазго Сіті» у чвертьфіналі. У півфіналі ПСЖ вибив «Вольфсбург», дворазового діючого чемпіона, і вперше в своїй історії вийшов у фінал. 14 травня в Берліні команда з Іль-де-Франсу програла «Франкфурту»[2] у додатковий час з рахунком 1:2.

Протягом сезону 2015/16 парижанкам не вдалося набрати три очки від Ліона і лише одну поразку за весь сезон від олімпійців. Після цієї важкої невдачі, отриманої в «Ліоні» (0:5), Фарід Бенстіті розкритикува Кейра Амрауї й на початку березня 2016 року заявив: «Я запитував її, а вона сама себе. У нас не може бути великий потенціал, якщо поставити його на службу колективу... Вона дозріла, більш дисциплінована. Якщо вона продовжує залишатися в такому стані душі, вона безперечна»[2]. Команда з Іль-де-Франсу також добре виступала в Кубку Франції та Лізі чемпіонів, щоразу вибуваючи у півфіналі відповідно «Монпельє» та «Олімпіку Ліон».

Чемпіонський титул з «Ліоном». «Барселона» ред.

1 липня 2016 року, після закінчення контракту з ПСЖ, Хейра підписала контракт з «Олімпіком Ліон» разом із трьома іншими парижанським гравчинями: Джесікою Уарою, Кензою Далі та Каролін Сегер[4]. 1 червня 2017 року «Олімпік» (Ліон) виграв свою четверту Лігу чемпіонів (переміг у фіналі Парі Сен-Жермен).

 
Кейра Амрауї у футболці «Ліона» (грудень 2017 року).

24 травня 2018 року «Ліон» виграв свій п'ятий титул чемпіона Європи, третій поспіль проти «Вольфсбурга» (4:1 після додаткового часу). Завдяки цій новій перемозі Феноти встановили подвійний рекорд: найбільшу кількість європейських титулів (п’ять) і найбільшу кількість європейських титулів поспіль (три). У червні 2018 року оголосила про відхід з клубу і про бажання виступати за кордоном[5]. За два сезони в команді Хамрауї не вдалося стати основною гравчинею, незважаючи за те, що провела в команді два роки[5].

19 червня 2018 року підписала контракт з «Барселоною», щоб отримати можливість стати основною гравчинею. 28 квітня 2019 року каталонська команда вийшла у свій перший фінал Ліги чемпіонів, вибивши мюнхенську Баварію.

2 травня 2021 року команда вийшла у другий фінал Ліги чемпіонів, вибивши «Парі Сен-Жермен». 16 травня 2021 року гравці виграли свою першу Лігу чемпіонів, обігравши у фіналі «Челсі» з рахунком (0:4), завдяки чому стала першою жіночою командою в чемпіонаті Іспанії, яка виграла єврокубковий турнір. Наприкінці травня жіноча команда «Барси» досягла історичного успіху, оформила золотий хет-трик, переміг у «Леванте» у фіналі Кубка Королеви (4:2), після того, як декількома тижнями раніше виграла Кубок Європи та Ла-Лігу.

Повернення до ПСЖ ред.

15 липня 2021 року ПСЖ оголосив про повернення гравчині, яка підписала контракт до червня 2023 року.

Кар'єра в збірній ред.

Кейра Амрауї дебютувала за національну збірну Франції 20 жовтня 2012 року у товариському матчу проти Англії (2:2).

У складі триколірних виграла Кіпрський турнір 2014 року.

Брала участь у чемпіонаті світу 2015 року в Канаді, де з «блакитними» програла у чвертьфіналі в серії післяматчевих пенальті Німеччини[2].

Півзахисниця зіграла у трьох матчах американського турне «блакитних» на початку березня 2016 року проти Німеччини (0:1), США (0:1) та Англії (0:0).

У середині квітня 2016 року Хейра Хамрауї відзначилася першим годом за національну команду у матчі кваліфікації чемпіонату Європи 2017 року[2] проти України[3].

Напад ред.

4 листопада 2021 року вона стала жертвою засідки: двоє чоловіків жорстоко напали на неї й нанесли удари по ногах із залізним прутом[6]. Вона пропустила матч своєї команди та поєдинку за збірну Францію[7]. Після підозр у спортивному суперництві з колишньою командою з «Парі Сен-Жермен» Амінатою Діалло, розслідування рухається до зведення рахунків, пов’язаних із минулими стосунками з колишнім французьким футболістом Еріком Абідалем[8].

Стиль гри ред.

На початку кар'єри виступала на позиції атакувального півзахисника, її тренер «Парі Сен-Жермен» Фарід Бенстіті змінив її позицію на опорного півзахисника[3].

Статистика виступів ред.

Клубна ред.

Станом на 18 листопада 2021.

Сезон Команда Чемпіонат Нац. кубок Конт. кубок Інші кубки Загалом
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2006-2007   «Клерфорнтен» Д1 11 1 КФ - - - - - - 11 1
2007-2008   «Енен-Бомон» Д1 15 5 КФ - - - - - - 15 5
2008-2009   «Сент-Етьєн» Д1 17 10 КФ 2 1 - - - - 19 11
2009-2010 Д1 21 8 КФ 0 0 - - - - 21 8
2010-2011 Д1 16 9 КФ 6 3 - - - - 22 12
2011-2012 Д1 20 3 КФ 2 1 - - - - 22 4
Загалом за «Сент-Етьєн» 74 30 10 5 - - - - 84 35
2012-2013   «Парі Сен-Жермен» Д1 19 6 КФ 4 2 - - - - 23 8
2013-2014 Д1 17 1 КФ 3 1 ЖЛЧУ 0 0 - - 20 2
2014-2015 Д1 19 2 КФ 3 1 ЖЛЧУ 7 1 - - 29 4
2015-2016 Д1 12 1 КФ 4 1 ЖЛЧУ 4 0 - - 20 2
2016-2017   «Олімпік Ліон» Д1 9 0 КФ 4 3 ЖЛЧУ 1 0 - - 14 3
2017-2018 Д1 19 7 КФ 4 7 ЖЛЧУ 5 0 - - 28 14
Загалом за «Олімпік Ліон» 28 7 8 10 6 0 - - 42 17
2018-2019   «Барселона» ПД 24 1 КІ 3 1 ЖЛЧУ 7 2 - - 34 4
2019-2020 ПД 17 2 КІ 3 1 ЖЛЧУ 5 1 СІ 0 0 25 4
2020-2021 ПД 25 3 КІ 3 0 ЖЛЧУ 6 0 SC 1 0 35 3
Загалом за «Барселону» 66 6 9 2 18 3 1 0 94 11
2021-2022   «Парі Сен-Жермен» Д1 7 0 КФ - - ЖЛЧУ 1 0 - - 8 0
Загалом за ПСЖ 74 10 14 5 12 1 - - 100 16
Усього за кар'єру 268 59 41 22 36 4 1 0 346 85

У збірній ред.

По матчах ред.

Станом на 22 лютого 2022[9]
Матчі та голи по національній збірній та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Франція 2012 1 0
2013 0 0
2014 10 0
2015 12 0
2016 12 3
2017 0 0
2018 0 0
2019 1 0
2020 0 0
2021 0 0
2022 3 0
Загалом 39 3

Забиті м'ячі ред.

Рахунок та результат збірної Франції вказано на першому місці, у графі результати вказується рахунок після кожного голу Кейри Амрауї
Список забитих м'ячів Кейри Амрауї
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 11 квітня 2016 Сад дю Ено, Валансьєнн, Франція   Україна 1–0 4–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2017
2 30 вересня 2016 стад Себастьєн Шарлеті, Париж, Франція   Албанія 2–0 6–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2017
3 4–0

Досягнення ред.

«Сент-Етьєн»
  •   Кубок Франції
    •   Володар (1): 2011
«Парі Сен-Жермен»
  •   Кубок Франції
    •   Фіналіст (1): 2014
«Ліон»
  •   Кубок Франції
    •   Володар (1): 2017
«Барселона»
  •   Кубок Іспанії
    •   Володар (2): 2020, 2021
  •   Суперкубок Іспанії
    •   Володар (1): 2020
  • Кубок Каталонії
    •   Володар (1): 2019
  • Кубок Кіпру
    •   Володар (1): 2014
Індивідуальні

Примітки ред.

  1. ↑ а б Rio 2016 – Football : les cinq secrets de Kheira Hamraoui (фр.). France 3 Hauts-de-France. 02/08/2016. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Franck Gineste (18 березня 2016). PSG - foot féminin : pour Hamraoui, le foot c'était pas du gâteau (фр.). leparisien.fr. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  3. ↑ а б в г д е Nabil Djellit (29 juin 2016). Football Kheira Hamraoui : « Ma rage, ma ténacité m’ont permis d’y arriver » (фр.). SaphirNews.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  4. ↑ Mercato : Cinq nouvelles joueuses rejoignent l'OL Féminin. olweb.fr. 1er juillet 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2022..
  5. ↑ а б Kheira Hamraoui quitte l'OL [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  6. ↑ Agression d’une joueuse du PSG : une garde à vue et un emballement [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
  7. ↑ PSG : Kheira Hamraoui agressée, sa coéquipière Aminata Diallo en garde à vue [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. ↑ Agression de Kheira Hamraoui, footballeuse du PSG : Eric Abidal bientôt entendu [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. ↑ Equipe de France A - Kheira Hamraoui (french) . statsfootofeminin.fr. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  10. ↑ Chelsea 0-4 Barcelona: Barça surge to first Women's Champions League title. UEFA.com. 16 травня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кейра_Амрауї&oldid=42387590