Ке́він ван дер Пе́ррен (нід. Kevin van der Perren; *6 серпня 1982, Нінове, Бельгія) — бельгійський фігурист, що виступає у чоловічому одиночному фігурному катанні. Бронзовий призер Чемпіонатів Європи з фігурного катання 2007 і 2009 років, семиразовий чемпіон з фігурного катання Бельгії. Найуспішніший за всю історію бельгійський фігурист[1].

Кевін ван дер Перрен
Kevin van der Perren
Кевін ван дер Перрен
Кевін ван дер Перрен
Кевін ван дер Перрен на Чемпіонаті Європи з фігурного катання 2009 року
Персональні дані
Громадянство Бельгія Бельгія
Дата народження 6 серпня 1982(1982-08-06) (41 рік)
Місце народження Нінове, Бельгія
Зріст 177 см
Тренер Жанетта Фолле (Shanetta Folle)
Колишні тренери Сільві Де Рейке (Silvie De Rijcke), V. Vandecaveye,
Микола Морозов, L. van Troyen, H. Beelaert
Хореограф Юрій Бурейко
Місце проживання Nederhasselt
Найкращі результати за системою ІСУ
Сума: 219.36
Коротка: 75.80
Довільна: 145.78
Картка поновлювалась востаннє: 31.1.2011

Кар'єра ред.

 
Кевін ван дер Перрен на фіналі Гран-прі сезона 2007/2008.

Кевін ван дер Перрен народився у маленькому бельгійському містечку Нінове. Порівняно пізно прийшов у фігурне катання — захотів стати фігуристом у 10-річному віці після перегляду льодового шоу в своєму рідному місті. І хоча батьки не схвалювали рішення сина, а однолітки не розуміли його, Кевін впевнено йшов до сповнення власної мрії, розпочавши тренування.

Величезним успіхом молодого фігуриста було здобуття срібної медалі на Чемпіонаті світу з фігурного катання серед юніорів у 2002 році.

Через травму, отриману після ХХ Зимових Олімпійських ігор (Турин, 2006), на яких спортсмен посів високе 9-е місце, спортсмен був вимушений пропустити тогорічну світову першість.

У наступному сезоні, на Чемпіонаті Європи з фігурного катання 2007 року К. ван дер Перрен зійшов на 3-ю сходинку, випередивши білоруського фігуриста Сергія Давидова на 0.07 балів, що стало першою бельгійською медаллю на європейських чемпіонатах з цього виду спорту, починаючи з 1947 року. На цьому, дуже вдалому для себе, чемпіонаті Кевін виконав рідкісний каскад з трьох потрійних стрибків, а також практично бездоганно четверний тулуп.

У сезоні 2007/2008 Кевін обійняв другу позицію на етапі Гран-прі «Skate Canada» і четверту — на «Trophee Eric Bompard», що дозволило йому кваліфікуватися на фінальні змагання Гран-прі, де спортсмен замкнув шістку учасників.

На початку 2008 року К.ван дер Перрен був п'ятим на Чемпіонаті Європи з фігурного катання і шостим на світовій першості (дотепер найкращий результат на ЧС з фігурного катання). У середині цього ж року спортсмен змінив тренера Веру Вандекавеє на Сільві де Рейке.

На початку сезона 2008/2009 на турнірі «Finlandia Trophy» Кевін ван дер Перрен, займаючи після короткої програми 6-е місце, знявся зі змагань через травму, яку спершу діагностували як незначну. Однак згодом, у Кевіна виявили розрив м'язів. В результаті Ван дер Перрен не зміг узяти участь у турнірі «Скейт Америка»[2]. На «Cup of Russia» спортсмен посів 6-у позицію. Нарешті, на Чемпіонаті Європи 2009 року дещо несподівано, удруге за кар'єру, ван дер Перрен завоював бронзу, як і перше, обігнавши найближчого переслідувача (що зрештою задовільнився 4-м місцем) Янніка Понсеро на дещицю — на 0.06 балів, а от на ЧС з фігурного катання 2009 року посів лише 14-е місце, завоювавши для Бельгії одну ліцензію на Олімпіаду наступного року.

У сезоні 2009/2010 Кевін ван дер Перрен узяв участь у 2 етапах серії Гран-Прі — на «Cup of Russia»—2009 був 5-м, але на «Skate Canada»—2009 опинився аж на 11-му місці. У січні 2010 року невдало виступив на Чемпіонаті Європи з фігурного катання, посівши зрештою 11-е місце, за місяць у Ванкувері на олімпійському турнірі фігуристів-одиночників після короткої програми посідав 12-у позицію, та провальний прокат довільної опустив спортсмена на кінцеве 17-е олімпійське місце. Певна реабілітація фігуриста відбулася на ЧС2010, де він посів 8-у позицію.

У сезоні 2010/2011 років Кевін ван дер Перрен вкотре виграв національну першість Бельгії з фігурного катання, але на 2 етапах серії Гран-Прі виступив не дуже вдало. На ЧЄ-2011 відкатавши на найвищому рівні і коротку, і довільну програми (у обох виконавши бездоганно четверні тулупи) Кевіну не вистачило до п'єдестала 1-ї позиції — остаточне 4-е місце.

Спортивні досягнення ред.

 
Кевін ван дер Перрен на Чемпіонаті Європи з фігурного катання 2009 року (коротка програма).

після 2006 року ред.

Змагання / Сезони 2006/2007 2007/2008 2008/2009 2009/2010 2010/2011
Зимові Олімпійські ігри 17
Чемпіонати світу з фігурного катання 6 14 8
Чемпіонати Європи з фігурного катання 3 5 3 11 4
Чемпіонати Бельгії 1 1
Фінали Гран-прі 6
Skate America 4 6
Cup of Russia 6 5
Trophee Eric Bompard 4
NHK Trophy 6 8
Skate Canada 2 11
Меморіал Ондрея Непала 1
Finlandia Trophy 3 WD 12
Nebelhorn Trophy WD 5
Турніри «NRW Trophy», Дортмунд 1 [3] 3

WD = знявся зі змагань

до 2006 року ред.

Змагання 1999—2000 2000—2001 2001—2002 2002—2003 2003—2004 2004—2005 2005—2006
Зимові Олімпійські ігри 12 9
Чемпіонати світу з фігурного катання 31 33 14 19 14 8
Чемпіонати Європи з фігурного катання 28 23 13 10 11 6 7
Чемпіонати світу з фігурного катання серед юніорів 26 16 2
Чемпіонати Бельгії 1 1 1 1 1
Фінали Гран-прі 4
Trophee Eric Bompard 2
Skate Canada 5 5
Skate America 4
NHK Trophy 5
Меморіал Ондрея Непала 6 9 4 2 2
Finlandia Trophy 4
Турнір «Золотий ковзан Загреба» 2
Nebelhorn Trophy 15
Фінали юніорського Гран-прі 3
Етап юніорського Гран-прі, Нідерланди 1
Етап юніорського Гран-прі, Чехія 2
Етап юніорського Гран-прі, Норвегія 11

WD = знялся зі змагань

Особисте життя та інше ред.

17 травня 2008 року Кевін одружився з фігуристкою Дженна Маккоркелл, що виступає в одиночному жіночому фігурному катанні за Велику Британію[4].

На церемонії відкриття ХХ Зимових Олімпійських ігор (Турин, 2006) К.ван дер Перрен був прапороносцем збірної своєї країни.

Виноски ред.

  1. Станом на 6 березня 2009 року посідає 5-е місце у рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів
  2. Ван дер Перрен не виступить на «Скейт Америка». Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 6 березня 2009. 
  3. Результати NRW Trophy 2008. Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 6 березня 2009. 
  4. Фотографії на сайті Дженні Маккоркелл. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 6 березня 2009. 

Джерела і посилання ред.