Квіткокол білобокий

вид птахів
Квіткокол білобокий
Самець білобокого квіткокола
Самець білобокого квіткокола
Самиця білобокого квіткокола
Самиця білобокого квіткокола
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Квіткокол (Diglossa)
Вид: Квіткокол білобокий
Diglossa albilatera
Lafresnaye, 1843
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Diglossa albilatera
Віківиди: Diglossa albilatera
EOL: 921593
ITIS: 559777
МСОП: 22723652
NCBI: 547944

Квіткокол білобокий[2] (Diglossa albilatera) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.

Опис ред.

 
Пара білобоких квіткоколів

Довжина птаха становить 12,2-13,2 см, вага 10 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самець має повністю чорне забарвлення, на боках у них пучки білого пір'я, нижні покривні пера крил білі. У самиць верхня частина тіла оливково-коричнева, нижня частина тіла охриста або коричнева, боки оливкові або охристі. Білі плями на боках і на крилах такі ж, як і у самців.

Підвиди ред.

Виділяють чотири підвиди:[3]

Поширення й екологія ред.

Білобокі квіткоколи мешкають у Венесуелі, Колумбії, Еквадорі і Перу. Вони живуть на узліссях вологих гірських і хмарних тропічних лісів, на галявинах, у високогірних чагарникових і бамбукових заростях, на кавових птантаціях і в садах. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, переважно на висоті від 1600 до 3300 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться нектаром Brachyotum strigosum, Macleania rupestris, Eucalyptus globulus, Clusia multiflora, Axinaea macrophylla і Gaiadendron punctatum, іноді також комахами.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Diglossa albilatera: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 04 липня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 04 липня 2022.