Вікіпедія

Каєтан Мюльман

Каєтан Мюльман (нім. Kajetan (Kaj) Mühlmann; 26 червня 1898—2 серпня 1958) — австрійський мистецтвознавець, націонал-соціаліст, член СС.

Каєтан Мюльман
нім. Kajetan Mühlmann
Народився 26 червня 1898(1898-06-26)[2]
Уттендорф, Целль-ам-Зее (округ), Зальцбург, Австрія[2]
Помер 2 серпня 1958(1958-08-02)[1][2] (60 років)
Мюнхен, ФРН[2]
·рак шлунка
Поховання Зальцбург
Країна  Австрія
Діяльність політик, мистецтвознавець, Nazi plunder, колекціонер мистецтва
Галузь мистецтвознавство і Nazi plunderd
Alma mater Віденський університет
Науковий ступінь докторський ступінь
Знання мов німецька
Заклад Dienststelle Mühlmannd[3]
Членство СС і Dienststelle Mühlmannd[4]
Посада Secretary of Stated
Військове звання  Оберфюрер СС
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[5]
Брати, сестри Josef Mühlmannd
У шлюбі з
  • Леопольдина Войтек
  • Гільда Циґлер
Нагороди
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»

Один з головних грабіжників творів мистецтва на користь нацистської Німеччини; брав участь у пограбуваннях в Австрії, Польщі та Нідерландах.

Життєпис ред.

Народився 26 червня 1898 року в Уттендорфі, Австрія. Його батько помер, а мати вийшла заміж за двоюрідного брата батька: в сім'ї було восьмеро дітей, шестеро з яких вижили.

Каєтан виріс на сімейній фермі і відвідував школу в Зальцбурзі. По досягненні 17-річного віку, він був призваний на військову службу в Австро-Угорську армію і взяв участь у Першій світовій війні. Мюльман кілька разів був нагороджений, 1918 року — важко поранений і переніс інфекцію легенів, яка вплинула на його здоров'я на все життя. В цей же час він вступив до соціалістичної партії і залишався її членом протягом декількох років.

Від 1922 року вивчав живопис, а потім історію мистецтв в університетах Інсбрука та Відня. 1926 року захистив докторську дисертацію у Віденському університеті на тему фонтанів у стилі бароко й водного мистецтва в Зальцбурзі. Від 1926 року брав участь в організації Зальцбурзького фестивалю, відповідаючи за рекламу. Працював під керівництвом Макса Райнгардта — шефа і засновника фестивалю. Під час цієї роботи Каєтан познайомився з художником-графіком Леопольдиною Войтек (Leopoldine Wojtek, 1903—1978), з якою одружився 1932 року. 1941 року вони розлучилися і Мюльман одружився з Гільдою Циґлер (Hilda Ziegler), з якою у нього було троє дітей. Під час роботи в Зальцбурзі Каєтан Мюльман став відомою особистістю; тут він познайомився з Германом Герінгом і Артуром Зейсс-Інквартом.

 
Зустріч віденських працівників мистецтва в Гофбурзі з Йозефом Геббельсом: Каєтан Мюльман сидить між Гертрудою Зейсс-Інкварт і Паулою Весселі, 1938 рік
  Зовнішні зображення
  Ганс Франк и Каетан Мюльман (справа)

Після аншлюсу Австрії в березні 1938 року Зейсс-Інкварт призначив його статс-секретарем у Федеральній канцелярії, а потім у Міністерстві внутрішніх справ і культури, а також — представником державної політики в галузі мистецтва. Мюльман став членом СС і отримав звання капітана, 1942 року підвищений до оберфюрера. Вже як глава III відділу в Reichsstatthalter, він відіграв головну роль у конфіскації майна віденських євреїв ще до аншлюсу.

 
Картина Леонардо да Вінчі, що пройшла через руки Каєтана Мюльмана[6]

Після вторгнення Німеччини в Польщу Зейсс-Інкварт став заступником генерал-губернатора Польщі, і Герман Герінг запропонував Мюльману в Генеральному уряді посаду спеціального представника з охорони художніх цінностей на колишніх польських територіях — його місія полягала в тому, щоб «охороняти» (що означало грабувати) твори мистецтва. В Генеральному уряді Мюльманн керував штатом з дев'яти фахівців з мистецтва, що мають вчені ступені, і двома групами військових. Їх метою була систематизація предметів мистецтва в Польщі, їх інвентаризація і відбір найбільш важливих творів на користь Третього рейху. Награбовані твори мистецтва ділилися на три класи залежно від того, кому вони повинні були належати в Німеччині. З посади в Польщі Каєтана Мюльманна звільнив губернатор Гансом Франком 1 жовтня 1943 року з причини невдоволення з боку керівників Третього рейху «розподілом» награбованих художніх скарбів. До цього моменту він разом з Зейсс-Інквартом встиг попрацювати в Нідерландах, де 1940 року й заснував у Гаазі підприємство Dienststelle Mühlmann. В завдання його компанії входило: підготовка списку наявних творів мистецтва, оцінка конфіскованих творів мистецтва і переправлення їх до Німеччини, а також придбання значних творів мистецтва на відкритому ринку.[7]

В кінці 1944 року офіс компанії Мюльмана переїхав до Відня. Був заарештований в Альпах у Зевальхен-ам-Аттерзе 13 червня 1945 року військовослужбовцями армії США та інтернований. Його допитали про діяльність у галузі художнього грабіжництва, результати були записані у звіті Vlug-Report[8]. Проте судового процесу союзників проти нього не було. Пізніше Мюльманн виступав на Нюрнберзькому процесі проти головних військових злочинців Третього рейху, зокрема проти своїх колишніх начальників — Артура Зейсс-Інкварта і Ганса Франка, засуджених до смертної кари через повішення[9]. 1947 року Мюльман був свідком також на суді над колишнім міністром закордонних справ Австрії Гвідо Шмідтом, якого виправдали за звинуваченням у державній зраді. Цього ж року його повернули у Мюнхен під варту американського військового уряду в Баварії: тут займався ревізією творів мистецтва та антикваріату. В лютому 1948 року Каєтан Мюльман захворів і був доставлений у лікарню, з якої йому вдалося втекти. Відтоді жив у Альпах на озері Штарнбергер-Зеє за 30 км від Мюнхена й торгував предметами мистецтва. Незважаючи на спроби Польщі та Австрії видати його, він залишився в Німеччині.

1958 року Мюльмана прооперували в Мюнхені з приводу раку шлунка, де й помер 2 серпня 1958 року. Вдова Мюльмана змогла повернути його тіло в Зальцбург для поховання на кладовищі Maxglaner Friedhof. Його зведений брат — Йозеф Мюльманн, який допомагав з крадіжкою творів мистецтва в часи націонал-соціалізму, теж похований 1972 року на цьому кладовищі.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б Salzburgwiki
  2. ↑ а б в г д Gradwohl-Schlacher K. Literatur in Österreich 1938-1945, Band 6: Salzburg — Böhlau Verlag, 2021. — С. 203–204. — ISBN 978-3-205-21433-5
  3. ↑ Art Looting Investigation Unit ALIU Final Report // Lootedart.com: The Central Registry of Information on Looted Cultural Property 1933-1945 — [London]: 1946.
  4. ↑ Art Looting Investigation Unit ALIU Final Report // Lootedart.com: The Central Registry of Information on Looted Cultural Property 1933-1945 — [London]: 1946.
  5. ↑ http://avalon.law.yale.edu/imt/12-18-45.asp
  6. ↑ Рискованные путешествия «Дамы с горностаем». Архів оригіналу за 27 Квітня 2019. Процитовано 10 Травня 2020.
  7. ↑ DIE «DIENSTSTELLE MÜHLMANN». Архів оригіналу за 24 лютого 2008. Процитовано 27 квітня 2019.
  8. ↑ Vlug Report 25 December 1945 [Архівовано 24 Червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  9. ↑ Der Nürnberger Prozeß, Indizes, Personen-Index, M. Архів оригіналу за 17 Лютого 2020. Процитовано 10 Травня 2020.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каєтан_Мюльман&oldid=36872622