Кашковар Костянтин Ігорович
Костянти́н І́горович Кашкова́р (16 жовтня 1990, Бурбулатове, Близнюківський район, Харківська область — 20 листопада 2022) — головний сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну. командир танка 1 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини А 1376.
| Костянтин Кашковар Кашковар Костянтин Ігорович | |
|---|---|
 Головний сержант | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
16 жовтня 1990 Бурбулатове |
| Смерть |
20 листопада 2022 (32 роки) поблизу Бахмута |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022 |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
  | |
.svg){kind=small}
Життєпис ред.
Костянтин Кашковар народився 16 жовтня 1990 року в селі Бурбулатове Близнюківської селищної територіальної громади. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну був мобілізований та перебував на передовій, обіймав посаду командира танка 1-го танкового взводу 2-ї танкової роти танкового батальйону (військова частина А1376). 19 березня 2022 року був нагороджений орденом «За мужність» II ступеня — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Загинув 20 листопада 2022 року в боях поблизу Бахмута на Донеччині[1][2][3][4][5].
Родина ред.
У загиблого залишилися батьки, дружина та син[1].
Нагороди та вшанування ред.
- орден «За мужність» I ступеня (2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[6]
- орден «За мужність» II ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[7][8].
- орден «За мужність» III ступеня (2018) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[9].
Примітки ред.
- ↑ а б Цвєткова, Софія (25 листопада 2022). Під Бахмутом загинув 32-річний житель Близнюківської громади Харківської області (укр) . Суспільне Новини. Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Загинув під Бахмутом: на Близнюківщині прощатимуться з бійцем Костянтином Кашковаром. 05745.com.ua - Сайт міста Лозова (укр.). Процитовано 6 лютого 2023.
- ↑ Загинув під Бахмутом: на Близнюківщині прощатимуться з бійцем Костянтином Кашковаром. 05745.com.ua - Сайт міста Лозова (укр.). Процитовано 9 лютого 2023.
- ↑ На війні загинули троє жителів Харківської області. 2day.kh.ua (укр.). Процитовано 9 лютого 2023.
- ↑ На Донбасі загинув харківський танкіст. DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 9 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України від 30 червня 2023 року № 361/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Зеленський присвоїв військовим “Героя України” та вручив “Золоті зірки”. Українська правда (укр.). 20 березня 2022. Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Указ Президента України від 7 вересня 2018 року № 270/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |