Кашгар або Каши (уйгурська: قەشقەر, кит. 喀什, пін. Kāshí),[1]місто в Сіньцзяні у Китаї, площа 294.21 км², населення 351,874 (2003).[2].

Кашгар
喀什 ئاقسۇ
Кашгар
Кашгар
Основні дані
39°27′00″ пн. ш. 75°58′59″ сх. д. / 39.4500000000277779577118054° пн. ш. 75.98333300002778401° сх. д. / 39.4500000000277779577118054; 75.98333300002778401Координати: 39°27′00″ пн. ш. 75°58′59″ сх. д. / 39.4500000000277779577118054° пн. ш. 75.98333300002778401° сх. д. / 39.4500000000277779577118054; 75.98333300002778401
Країна КНР КНР
Регіон Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Адмінцентр Chasa Subdistrictd
Столиця для Yettishard, Shule Kingdomd і Kashgar Khanated
Поділ
  • Chasa Subdistrictd, Yawagh Subdistrictd, Östeng Boyi Subdistrictd, Qum Derwaza Subdistrictd, Nazarbaghd, Shamalbaghd, Döletbagh Townshipd, Qoghan Townshipd, Semen Townshipd, Xangdi Townshipd, Paxtekle Townshipd, Beshkërem Townshipd, Sherqiy Köl Subdistrictd, Gherbiz Yurt Avenue Subdistrictd, Gherbiz Baghcha Subdistrictd, Merhaba Avenue Subdistrictd, Awat Townshipd, Yëngi'östengd, Aqqash Townshipd
  • Площа 294.21 км²
    Населення 351874 (2003)
    Висота НРМ 1270 м
    Міста-побратими Малакка
    Телефонний код (+86) 998
    Часовий пояс UTC+8
    Номери автомобілів 新Q
    GeoNames 1280849
    OSM r2748425  ·R
    Поштові індекси 844000
    Міська влада
    Вебсайт xjks.gov.cn
    Мапа
    Мапа
    Кашгар. Карта розташування: Китайська Народна Республіка
    Кашгар
    Кашгар
    Кашгар (Китайська Народна Республіка)
    Кашгар. Карта розташування: Сіньцзян
    Кашгар
    Кашгар
    Кашгар (Сіньцзян)


    CMNS: Кашгар у Вікісховищі

    Географія ред.

    Кашгар розташований на заході пустелі Такла-Макан біля підніжжя гір Тянь-Шань на висоті 1290 м над рівнем моря, у точці з'єднання шляхів від долини Аму-Дар'ї, від Коканду і Самарканду, Алмати, Аксуі Хотану, останні два, з'єднують Китай і Пакистан. Кашгар був відомий від дуже ранніх часів як політичний і комерційний центр.

    Кашгарська оаза — місце, де сходяться північний і південний шлях з Китаю навколо Такла-Макану. А також шляхи з Ташкургану, який в давнину вів з Гандхари, а також з сучасного Пакистану і Джелалабада у східному Афганістані.

    За 200 км на захід від сучасного міста, біля кордону з Киргизстаном, головний маршрут Великого Шовкового шляху перетинає Алайську долину з якої прямує легкий шлях на південний захід до міста Балх і на південний захід до Фергани. Сьогоденна дорога прямує через Торугартський перевал.

    Клімат ред.

    Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 25 °C (77 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -5 °С (23 °F).[3]

    Клімат Кашгара
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Середній максимум, °C 0 4 13 21 26 30 32 30 26 19 10 1 17
    Середня температура, °C −5 0 7 15 19 23 25 24 19 12 3 −3 11
    Середній мінімум, °C −10 −6 1 8 12 16 18 17 12 4 −1 −7 5
    Норма опадів, мм 2.6 4.7 7.6 9.7 16.8 11.3 11.4 16.1 10.4 4.9 2.8 1.5 99.8
    Днів з опадами 2,4 3 1,8 1,9 3,3 4 3,7 3,8 2,8 1,2 1,1 1,6 30,6
    Вологість повітря, % 66.8 60.8 50.1 40.7 40.9 38.5 40.5 44.8 47 50.8 59.1 68.9 50.7
    Джерело: Weatherbase, Weatherbase (опади)

    Населення ред.

    На 1998 рік міське населення Кашгара становило 311,141 осіб, з них 81% уйгурів, і 18% ханьців[4]. Проте вже за переписом 2010 року населення збільшилося до 506,640[5]

    Історія ред.

    У Середньовіччі Кашгар був важливим перехрестям на Півночі Великого шовкового шляху.

    Найраніша згадка про Кашгар — китайського посланця Династії Хань, що подорожував Північним Шовковим шляхом, щоб дослідити землі на заході.[6].

    Інша рання згадка про Кашгар йде від Династії Хань (також відомої, як Західна Династія Хань), коли китайці завоювали Хунну (Hsiung-nu), Хотан, Кашгар, і низку держав, Таримського басейну, аж до передгір'я Тянь-Шаню. Це сталося в 76 до Р. Х.

    Імовірно Кашгар не був відомий на Заході в цей час, але Птолемей згадує Скіфію біля Гімалаїв, як 'Kasia Regio', можливо експонуючи ім'я звідти як Кашгар і Кашгарія (часто застосовується для позначення району).

    До приходу ісламу люди краю сповідували зороастризм та буддизм.

    У Ханьшу, яка перекриває період між 125 до Р. Х. і 23 від Р.Х, записано, що Кашгар мав 1510 родин, 18647 мешканців і 2000 осіб, здатних носити зброю. За часів Хоу Ханьшу (між 25 до 170), населення збільшилось до 21000 родин і мало 30000 чоловіків, здатних носити зброю.

    Перший європеєць, котрий побував в Кашгарі в 1273 році, Марко Поло (у спогадах називав це місто Кашкар - Cascar), встановив тут велику кількість вірян несторіанців.

    Господарство ред.

    Транспорт ред.

    Попри те що Кашгар розташований на крайньому заході Китаю транспортна розв'язка вельми зручна. Кашгарський аеропорт має рейси до Урумчі і Ісламабаду, Пакистан.[7]. Південний Сіньцзянський відділ Ланьчжоу-Синьцзянської залізниці досяг Кашгару у грудні 1999,[8][9] тим самим заснувавши найзахіднішу станцію у Китаї.[9] Проводиться проектування для з'єднання залізниці з Пакистаном, а також спорудження залізниці до міста Ош у Киргизстані..[10] Каракорумське шосе з'єднує Ісламабад з Кашгаром через Хунджерабський перевал, існує регулярне автобусне сполучення з Пакистаном. Зв'язок з Киргизстаном відбувається через Торугартський та Іркештамський перевали. З літа 2007, щоденний автобусний зв'язок з Бішкеком[11]. Через Кашгар також прямують Китайські національні шосе G314 і G315.

    Галерея ред.

    Посилання ред.

    1. Also spelled Cascar in older books, e.g. René Grousset, The Empire of the Steppes: A History of Central Asia, ISBN 0-8135-1304-9, p. 360.]
    2. Profile of Kashgar. Архів оригіналу за 5 вересня 2008. Процитовано 5 серпня 2008.
    3. Клімат Кашгара. Архів оригіналу за 22 Березня 2022. Процитовано 22 Березня 2022.
    4. Stanley W. Toops (15 березня 2004). The Demography of Xinjiang. У S. Frederick Starr (ред.). Xinjiang: China's Muslim Borderland. Routledge. с. 256—257. ISBN 978-0765613189.
    5. KĀSHÍ SHÌ (County-level City). City Population. Архів оригіналу за 3 Грудня 2017. Процитовано 30 Грудня 2016.
    6. Silk Road, North China, C.Michael Hogan, the Megalithic Portal, ed. A. Burnham. Архів оригіналу за 28 Червня 2017. Процитовано 12 Грудня 2008.
    7. Xinjiang Airport Authority. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 12 грудня 2008.
    8. Issue 21 – Analysis – Fear and Loathing split Xinjiang’s would-be Las Vegas. Архів оригіналу за 3 жовтня 2006. Процитовано 12 грудня 2008.
    9. а б China Rail Map. Архів оригіналу за 5 Грудня 2010. Процитовано 12 Грудня 2008.
    10. Kyrgyzstan Daily Digest. Архів оригіналу за 7 Лютого 2009. Процитовано 12 Грудня 2008.
    11. Bus schedule posted in Bishkek's Western Bust Terminal. Seen in September 2007.

    Джерела ред.

    • Boulger, Demetrius Charles The Life of Yakoob Beg, Athalik Ghazi and Badaulet, Ameer of Kashgar (London: W.H. Allen & Co.) 1878
    • Gordon, T. E. 1876. The Roof of the World: Being the Narrative of a Journey over the high plateau of Tibet to the Russian Frontier and the Oxus sources on Pamir. Edinburgh. Edmonston and Douglas. Reprint: Ch'eng Wen Publishing Company. Taipei. 1971.
    • Hill, John E. 2004. The Peoples of the West from the Weilüe 魏略 by Yu Huan 魚豢: A Third Century Chinese Account Composed between 239 and 265 CE. Draft annotated English translation. [1] [Архівовано 23 Грудня 2017 у Wayback Machine.]
    • Hulsewé, A. F. P. and Loewe, M. A. N. 1979. China in Central Asia: The Early Stage 125 BC — AD 23: an annotated translation of chapters 61 and 96 of the History of the Former Han Dynasty. E. J. Brill, Leiden.
    • Kim, Hodong Holy war in China. The Muslim Rebellion and State in Chinese Central Asia, 1864—1877 (Stanford University Press) 2004
    • Puri, B. N. Buddhism in Central Asia, Motilal Banarsidass Publishers Private Limited, Delhi, 1987. (2000 reprint).
    • Shaw, Robert. 1871. Visits to High Tartary, Yarkand and Kashgar. Reprint with introduction by Peter Hopkirk, Oxford University Press, 1984. ISBN 0-19-583830-0.
    • Stein, Aurel M. 1907. Ancient Khotan: Detailed report of archaeological explorations in Chinese Turkestan, 2 vols. Clarendon Press. Oxford. [2] [Архівовано 4 Лютого 2005 у Wayback Machine.]
    • Stein, Aurel M. 1921. Serindia: Detailed report of explorations in Central Asia and westernmost China, 5 vols. London & Oxford. Clarendon Press. Reprint: Delhi. Motilal Banarsidass. 1980. [3] [Архівовано 4 Лютого 2005 у Wayback Machine.]
    • Yu, Taishan. 2004. A History of the Relationships between the Western and Eastern Han, Wei, Jin, Northern and Southern Dynasties and the Western Regions. Sino-Platonic Papers No. 131 March, 2004. Dept. of East Asian Languages and Civilizations, University of Pennsylvania.
    • D'Arcy Brown, Liam (2003). Green Dragon, Sombre Warrior: travels to China's extremes. London: John Murray. ISBN 0-7195-6038-1
    • Thubron, Colin (2007). Shadow of the Silk Road. New York: HarperCollins. ISBN 978-0-06-123172-8