Кашатазький район

Кашатазький район (вірм. Քաշաթաղի շրջան) — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки.

Кашатазький район
Քաշաթաղի շրջան
Районний центр	Лачин
Найбільше місто	Лачин
Країна	Нагірно-Карабаська Республіка (де-юре Азербайджан)
Офіційна мова	вірменська
Населення
- повне	8500
- густота	2,89
Площа
- повна	3376 км²
Часовий пояс	UTC+4
Дата заснування	2 грудня 1993
Дата ліквідації	1 грудня 2020
Вебсайт	qashatagh.info
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кашатазький район

Адміністративний центр — Лачин.

Географія

На південному сході межував з Гадрутським районом, на сході з Шушинським районом, на північному сході з Аскеранським районом, на півночі з Мартакертським районом, на північному заході з Шаумянівським районом, на заході з Сюніком, а на півдні з Іраном.

Район був розташований на заході та південному заході Нагірно-Карабаської Республіки. Попри те, що район була найбільшим у Республіці, густота населення була однією з найменших. Найбільшими річками були: Аракс, Воротан, Акарі, Ахавно та Вохджі. Серед інших річок слід зазначити такі: Цав, Хдранц, Єгвард, Царадзор, Каркарот, Хрогет, Хочантс, Ахбрагет, Вахазно, Хачгетік, Покр Акарі та Інджа. Переважна більшість річок є притоками Акарі, яка є лівим притоком Араксу. Інші річки самі є лівими притоками Араксу.

Транспорт

Автомобільний

Через Кашатазький район проходить найякісніша траса в Нагірному Карабасі. Вона з'єднує Степанакерт та Єреван. Під час війни цю дорогу називали «доро́гою життя», оскільки саме дорога через Лачинський коридор у 1992 р. зняла блокаду з Нагірного Карабаху.

У зв'язку з тим, що район великий, а щільність населення мала, інших доріг високої якості в районі не було.

З 2010 р. запроваджені автобусні маршрути з районного центру Бердзору до Ковсакана, Шалуа та Єзнаґомера.

Залізничний

На півдні району проходить залізнична гілка Мегрі — Міджнаван — Горадіз та Капан — Міджнаван, які остаточно припинили своє функціонування на початку 1990-их рр. Наразі перспектив відновлення залізничного руху нема.

Населення

Фактично майже все населення району складається з біженців та внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до перепису населення НКР у 2005 році, населення району становило 9 763 осіб. Район складався з трьох міст: Бердзор, Міджнаван та Ковсакан, а також з близько 100 сіл.

Пам'ятки історії та архітектури

Монастир Цицернаванк

• Монастир Ціцернаванк;
• Монастир Арахіш;
• Монастир Дзохадзор;
• Фортеця Воротнаберд;
• Фортеця Крваберд;
• Фортеця Шушанц;
• Монастир Амутех;

та інші