Вікіпедія

Кафедра прикладної фізики та фізики плазми ХНУ

Кафедра прикладної фізики та фізики плазми — одна з чотирьох кафедр фізико-технічного факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Кафедра готує спеціалістів з фізики плазми, а також забезпечує викладання загальнофізичних предметів на молодших курсах фізико-технічного факультету.

Кафедра прикладної фізики та фізики плазми
Основні дані
Засновано 1962
Приналежність Фізико-технічний факультет,
ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Сфера загальна фізика, фізика плазми
Контакт
Ключові особи Гірка Ігор Олександрович (завідувач)
Адреса 61108, м. Харків, П'ятихатки, просп. Курчатова, 31
Тип академічна установа[d]
Вебсторінка htuni.univer.kharkov.ua/ftf/pht/kaf/kmr.htm

Кафедра була створена 2012 року шляхом об'єднання двох кафедр, фізики плазми (існувала з 1962 року) і загальної та прикладної фізики (існувала з 1969 року). Завідує кафедрою декан фізико-технічного факультету, член-корреспондент НАН України Ігор Олександрович Гірка.

Історія

ред.

Нижче окремо описана історія двох кафедр, які увійшли до складу кафедри прикладної фізики та фізики плазми.

Кафедра фізики плазми

ред.

Викладання фізики плазми в Харківському університеті почалося академіком К. Д. Синельниковим 1957 року, а від 1958 року університет почав неофіційно випускати спеціалістів з фізики плазми.

Офіційно кафедра фізики плазми була створена 25 травня 1962 року. 26 травня 1962 року на спільному засіданні кафедри прискорювачів і щойно створеної кафедри фізики плазми відповідно до наказу ректора ХДУ В. Ф. Лаврушина було визначено склад співробітників нової кафедри. Завідувачем кафедри став Кирило Дмитрович Синельников. На цьому ж засіданні було затверджено перелік лабораторій, що увійшли до кафедри фізики плазми: лабораторії фізики плазми, електронної оптики, електроніки надвисоких частот, газового розряду.

На час створення кафедри фізика плазми щойно почала бурхливий розвиток у зв'язку з виникненням ідеї керованого термоядерного синтезу, і змінювалась настільки швидко, що викладачам кафедри доводилося розроблювати нові курси та самостійно створювати підручники, щоб встигнути за розвитком науки. В кінці 1962 — на початку 1963 років на кафедрі фізики плазми були затверджені програми курсів лекцій і лабораторних практикумів. Було вирішено проводити підготовку студентів за двома спеціалізаціями — «Фізика плазми» та «Плазмова електроніка». «Лекції з фізики плазми» Синельникова та Руткевича стали одним з перших в СРСР підручників з фізики плазми. Величезну роль у становленні кафедри відігравав плазмовий відділ ХФТІ: він передав кафедрі багато експериментального устаткування для обладнання лабораторій, проводив спільні наукові дослідження з кафедрою, багато співробітників плазмового відділу ХФТІ викладали на кафедрі фізики плазми. Одночасно ХФТІ був (і лишається) основним місцем працевлаштування випускників кафедри.

Після смерті академіка Синельникова у 1966 році, кафедру очолив його учень Володимир Тарасович Толок, але на початку 1971 року він мусив покинути кафедру через появу заборони на сумісництво посад. 3 роки обов'язки завідувача виконував Віктор Вікторович Ангелейко, потім посаду завідувача посів Володимир Іванович Муратов.

Влітку 1969 року фізико-технічний факультет переїхав в новий корпус в селищі П'ятихатки, що надало кафедрі можливості для розширення, але водночас створило значні труднощі з переобладнання лабораторій на новому місці.

29 вересня 1979 року на кафедрі фізики плазми була організована Галузева науково-дослідна лабораторія діагностики плазменно-технологічних процесів. 1993 року на її базі була створена кафедра фізичних технологій, яка відокремилася від кафедри фізики плазми (зараз у складі кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій). 1988 року на кафедрі була створена лабораторія вакуумно-плазмової технології, 1990 — науково-дослідна лабораторія «Фізика плазмових процесів», 1992 — Науковий фізико-технологічний центр[1].

Кафедра загальної та прикладної фізики

ред.

Кафедра загальної та прикладної фізики була створена 1969 року. Саме тоді фізико-технічний факультет переїжджав з головного корпусу університету в новий щойно збудований корпус в селищі П'ятихатки, і тепер потребував власної кафедри для викладання курсів загальної фізики, електроніки та інженерної графіки.

Спочатку кафедрою завідував Василій Тимофійович Грицина, потім Анатолій Миколайович Кондратенко, а з 1991 по 1996 рік — Володимир Ілліч Лапшин[2]. 1996 року Лапшин перейшов на посаду генерального директора ХФТІ, а завідувачем кафедри став Ігор Олександрович Гірка. 1996 року на посаду повернувся В. І. Лапшин, а 2006 року — знову І. О. Гірка[3].

Кафедра прикладної фізики та фізики плазми

ред.

1 вересня 2012 року кафедри фізики плазми й загальної та прикладної фізики були об'єднані в кафедру прикладної фізики та фізики плазми. Завідувачем кафедри став завідувач кафедри загальної та прикладної фізики Ігор Олександрович Гірка[2].

Навчальний процес

ред.

Лабораторії

ред.
  • навчальна лабораторія механіки
  • навчальна лабораторія молекулярної фізики
  • навчальна лабораторія електрики і магнетизму
  • навчальна лабораторія оптики і атомної фізики
  • навчальна лабораторія загальної електроніки
  • навчальна лабораторія плазмової електроніки
  • навчальна лабораторія вакууму
  • навчальна лабораторія фізики НВЧ
  • навчальна лабораторія сільноточних пучків
  • навчальна лабораторія фізики та діагностики плазми
  • демонстраційний практикум
  • науково-дослідна лабораторія оптичної спектроскопії кристалів
  • науково-дослідна лабораторія процесів в плазмі
  • науково-дослідна лабораторія структурних і люмінесцентних властивостей кристалів
  • науково-дослідна лабораторія фізики поверхні та фізики тонких плівок
  • науково-дослідна лабораторія радіаційної електроніки
  • науково-дослідна лабораторія плазмових технологій
  • науково-дослідна лабораторія фізики плазмових процесів

Предмети, що викладаються за спеціальністю «Фізика плазми»

ред.
  • Взаємодія плазми з речовиною
  • Теорія плазмових нестійкостей
  • Оптика заряджених частинок
  • Нелінійна динаміка плазми
  • Плазмова електроніка
  • Колективні ефекти в плазмі
  • Колективні методи прискорення заряджених частинок

Завідувачі кафедри

ред.

Кафедра фізики плазми:

Кафедра загальної та прикладної фізики:

Кафедра прикладної фізики та фізики плазми:

Видатні співробітники

ред.

Академіки

ред.

Члени-кореспонденти НАН України

ред.

  Лауреати Державних премій України

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Власов В. В. Физико-техническому факультету и кафедре физики плазмы Харьковского университета – 50 лет : [арх. 13 липня 2018] // Universitates. — 2012. — № 1 (48). — С. 65—75.
  2. ↑ а б Сайт кафедри прикладної фізики та фізики плазми. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 12 червня 2016.
  3. ↑ Гірка Ігор Олександрович — професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Біобібліографічний покажчик [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] / В. О. Гірка. — Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2012. — 101 с.
    Біографія І. О. Гірки [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] на сайті фізико-технічного факультету ХНУ.

Джерела

ред.
  • Толок В. Т., Коган В. С., Власов В. В. Физико-технический факультет Харьковского национального университета имени В. Н. Каразина // Физика и Харьков. — Харьков : Тимченко, 2009. — С. 257—287. — 408 с.
  • Власов В. В., Гирка И. А., Азаренков Н. А., Ходусов В. Д. Харьковскому физтеху 50 лет. — Харьков : Майдан, 2012. — 188 с.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кафедра_прикладної_фізики_та_фізики_плазми_ХНУ&oldid=41794509