Катрен
Катре́н[1] (фр. quatrain), або чотириві́рш,[2] — строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул.
Вживається і в неповному римованому вірші (рубаї), і в неримованому. Структура катрена сприяє досягненню оптимального ритмоінтонаційного, синтаксичного та смислового значення:
- Сміються, плачуть солов'ї ……………………..а
- І б'ють піснями в груди: ………………………..б
- Цілуй, цілуй, цілуй її — ……………….………..а
- Знов молодість не буде! (Олександр Олесь). б
Подеколи термін «катрен» вживається для означення викінченого за думкою та формою чотиривірша (мініатюри):
- Земля і небо борються в мені, ……………….а
- І хто кого подужає — не знаю. ……………….б
- Люблю простори неба осяйні …………..…….а
- І до землі любов велику маю (П. Савченко). б
У сучасному віршознавстві катрен стосується будь-якого чотиривірша, навіть якщо він входить до таких складних строфічних структур, як наприклад, сонет.
Примітки ред.
- ↑ Катрен // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Чотиривірш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
Джерела ред.
- Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром'як, Ю. І. Ковалів та ін. — К.: ВЦ «Академія», 1997. — с. 341
Посилання ред.
- 553/mode/1up?view=theater Катрен; Летючі катрени // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 468; 553.
- Танський катрен, або Китайська танка // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 459.