Каспаза-12

білок-кодуючий ген Homo Sapiens

Каспаза 12(CASP12) - білок сімейства каспаз, кодується геном CASP12, що у людей знаходиться на довгому плечі 11-ї хромосоми. Структурно білок найбільш схожий на сімейство каспаз ICE(англ. Interleukin 1-beta Converting Enzyme, ICE — фермети, що конвертують інтерлейкін 1-бета). На відмінну від інших каспаз, не має протеазної активності.

CASP12
Ідентифікатори
Символи CASP12, CASP-12, CASP12P1, caspase 12 (gene/pseudogene)
Зовнішні ІД OMIM: 608633 GeneCards: CASP12
Реагує на сполуку
emricasan[1]
Ортологи
Види Людина Миша
Entrez
Ensembl
UniProt
RefSeq (мРНК)
NM_001191016
н/д
RefSeq (білок)
NP_001177945
н/д
Локус (UCSC) Хр. 11: 104.89 – 104.9 Mb н/д
PubMed search [2] н/д
Вікідані
Див./Ред. для людей

У щурів, гомологічний білок є медіатором апоптозу у відповідь на пошкодження ендоплазматичного ретикулуму(ЕПР-стрес).

Людський ген CASP12 має дуже поширений поліморфізм, при якому в гені присутній передчасний стоп-кодон. Тому у більшості людей транслюється нефункціональний білок. Функціональний білок синтезується в людей, що належать до певної етнічної групи африканських аборигенів, в яких виявлений підвищений ризик розвитку сепсису.

Виявлено кілька різних форм транскрипту, що утворюються шляхами альтернативного сплайсингу.

Ген CASP12 ред.

Ген CASP12 є білок-кодуючим і розташований на довгому плечі 11-ї хромосоми. Складається з 12 953-ох нуклеотидів.

Ген та його продукти задіяні в розвитку аміотрофічного латерального склерозу, транспорті електронів в дихальних шляхах та в синтезі АТФ. Бере участь в механізмах апоптозу.

Важливим паралогом гену є ген CASP4.

Біохімічні процеси, в які задіяні продукти гену ред.

Фізіологічні процеси:

Патологічні процеси:

Білок ред.

Білок має 3 ізоформи, створені шляхом альтернативного сплайсингу. Найпоширеніша ізоформа 1(Q6UXS9-1)складається з 341-ї амінокислоти та має молекулярну масу в 38,9 кДа. Ізоформа 2 (Q6UXS9-2) має стоп-кодон на місці 169-ї амінокислоти, тому її довжина 168 амінокислот та молекулярна маса 19 кДа. Крім цього, після 87-ї амінокислоти спостерігаються амінокислотні заміни. В ізоформі 3(Q6UXS9-3) відсутній фрагмент з 3-86 амінокислот, довжина - 257, молекулярна маса - 29,4 кДа.

Найбільша концентрація білку виявлена в ЕПР, невелика кількість присутня в цитозолі.

Білок може знижувати вивільнення цитокінів у відповідь на бактеріальний ліпополісахарид під час інфекцій. Знижує активацію NF-каппа-B у відповідь на TNF.

Недавні дослідження показали, що відбувається позитивний добір індивідів за неактивною формою гену, так як вони більш стійкі до розвитку запальних захворювань.

Література ред.

  1. Population distribution of the functional caspase-12 allele. (PMID: 16917906) Kachapati K … Dean M Human mutation 2006[3]
  2. Spread of an inactive form of caspase-12 in humans is due to recent positive selection. (PMID: 16532395) Xue Y … Tyler-Smith C American journal of human genetics 2006
  3. Human caspase 12 has acquired deleterious mutations. (PMID: 12054529) Fischer H … Tschachler E Biochemical and biophysical research communications 2002[4]
  4. Genetic variation of innate immune genes in HIV-infected african patients with or without oropharyngeal candidiasis.[5] (PMID: 20577092) Plantinga TS … Netea MG Journal of acquired immune deficiency syndromes (1999) 2010
  5. Persistence of full-length caspase-12 and its relation to malaria in West and Central African populations. (PMID: 20423816) McCall MB … Netea MG European cytokine network 2010

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Сполуки, які фізично взаємодіють з Caspase 12 (gene/pseudogene) переглянути/редагувати посилання на ВікіДаних.
  2. Human PubMed Reference:.
  3. Kachapati, Kritika; O'Brien, Thomas R.; Bergeron, Julie; Zhang, Mingdong; Dean, Michael (2006-9). Population distribution of the functional caspase-12 allele. Human Mutation. Т. 27, № 9. с. 975. doi:10.1002/humu.9448. ISSN 1098-1004. PMID 16917906. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  4. Fischer, Heinz; Koenig, Ulrich; Eckhart, Leopold; Tschachler, Erwin (3 травня 2002). Human caspase 12 has acquired deleterious mutations. Biochemical and Biophysical Research Communications. Т. 293, № 2. с. 722—726. doi:10.1016/S0006-291X(02)00289-9. ISSN 0006-291X. PMID 12054529. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  5. https://web.archive.org/web/20190110014306/https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20577092. Архів оригіналу за 10 січня 2019. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)