Каруцький Василь Абрамович

Каруцький Василь Абрамович (16 (28) лютого 1900 або 28 лютого 1900(1900-02-28), Томськ — 13 травня 1938(1938-05-13), Москва) — видатний діяч ВЧК-ОГПУ-НКВД СРСР, Комісар державної безпеки 3-го рангу.

Каруцький Василь Абрамович
Народився 16 (28) лютого 1900 або 28 лютого 1900(1900-02-28)[1][2]
Томськ, Російська імперія
Помер 13 травня 1938(1938-05-13)[1][2] (38 років)
Москва, СРСР
Alma mater Томська чоловіча гімназіяd
Військове звання комісар державної безпеки 3-го рангу
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиМедаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Почесний ювілейний знак «ВЧК-ГПУ» (V)Почесний працівник ВЧК-ГПУ (XV)— 1932

Ранні роки ред.

Народився в Томську, в сім'ї прикажчика. Закінчив Томську чоловічу гімназію (1918) і 1 курс юридичного факультету Томського університету. Служив по мобілізації в музичній команді армії Колчака, звідки дезертирував і пішов до червоних партизанів.

Член ВКП(б) з 1920.

В органах ВЧК ред.

В органах ВЧК з 1919 року: замнач Особливого відділу Східно-Сибірського військового округу в Іркутську; слідчий Революційного Військового Трибуналу 26-ї стрілецької дивізії, 5-й армії. Начальник Секретно-оперативної частини Особливого відділу ВЧК — ГПУ Східно-Сибірського військового округу.

В органах ГПУ ред.

В органах ГПУ з 1922 року: Начальник Приморського, Амурського обласного відділу ДПУ. Начальник Секретно-оперативної частини Ферганського обласного відділу ДПУ; Голова ГПУ Туркменської РСР; Начальник Особливого відділу ГПУ 1-ї дивізії; Начальник Секретно-оперативного управління Повноважного представництва ОДПУ по Середній Азії; Заступник повноважного представника ОГПУ по Середній Азії; Повноважний представник ОДПУ по Казахстану.

В органах НКВД ред.

В органах НКВД з 1934 року: начальник Управління НКВС по Казакській АРСР, Західно-Сибірському краю; начальник III-го відділення Секретно-політичного відділу ГУДБ НКВС СРСР; заступник народного комісара внутрішніх справ Білоруської РСР; начальник Управління НКВС по Західній, Смоленській, Московській області. Заступник начальника IV-го відділу ГУГБ НКВС СРСР.

З 5 квітня 1938 року — член колегії НКВС СРСР.

Передбачаючи неминучий арешт, намагався застрелитися 13 травня 1938, в той же день помер у лікарні.

Посилання ред.

  1. а б в Who led the NKVD
  2. а б в Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. ЛаминНовосибирск: 2009. — ISBN 5-8402-0230-4