Карл Фрідріх (герцог Гольштейн-Готторпу)

Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський (нім. Karl Friedrich von Schleswig-Holstein-Gottorp), (нар. 30 квітня 1700 — пом. 18 червня 1739) — герцог Шлезвіг-Гольштейн-Готторпу, син попереднього правителя Готторпу Фрідріха IV та шведської принцеси Ядвіґи Софії, батько російського імператора Петра III.

Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський
нім. Karl Friedrich von Schleswig-Holstein-Gottorp
Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський
Карл Фрідріх Гольштейн-Готторпський
Карл Фрідріх на гравюрі Й. К. Леопольда
8-й герцог Шлезвіг-Гольштейн-Готторпський
Початок правління: 19 липня 1702
Кінець правління: 18 червня 1739

Попередник: Фрідріх IV
Наступник: Карл Петер Ульріх

Дата народження: 30 квітня 1700(1700-04-30)
Місце народження: Стокгольм, Швеція
Дата смерті: 18 червня 1739(1739-06-18) (39 років)
Місце смерті: Рольфшаген
Поховання Bordesholmer Klosterd
Дружина: Анна Петрівна
Діти: Карл Петер Ульріх
Династія: Гольштейн-Готторпи
Батько: Фрідріх IV
Мати: Ядвіґа Софія Шведська
Нагороди:
орден Андрія Первозванного Орден Святого Олександра Невського

Біографія ред.

Карл Фрідріх народився 30 квітня 1700 року у Стокгольмі. Він був єдиною дитиною в родині герцога Гольштейн-Готторпу Фрідріха IV та його дружини Ядвіґи Софії Шведської.

Батько загинув під час Північної війни влітку 1702. Таким чином, у віці 2 років Карл Фрідріх успадкував герцогство Гольштейн-Готторпське. Регентами стали його матір та дядько Крістіан Август. 1708 хлопець захворів на віспу. Матір, опікуючись ним, померла у грудні. Виріс Карл Фрідріх при шведському дворі. Його вихованням надалі займалася прабабуся Ядвіґа Елеонора, вдовіюча королева Швеції. Він був її улюбленцем. Описували герцога як зіпсованого, розбещеного, апатичного, хворобливого юнака.

Після смерті дядька Карла XII у 1718, претендував на шведський трон, проте тітка Ульріка Елеонора перебрала владу на себе.

 
Анна Петрівна

У травні 1719 залишив країну, подавшись до дядька у Гамбург. Звідти перебрався до Росії. 23 листопада 1724 підписав контракт на укладення шлюбу із старшою донькою імператора Петра I Анною. За два місяці Петро I помер, імператрицею стала його дружина Катерина I. За її правління і відбулося вінчання. Церемонія пройшла 21 травня 1725 у Троїцькій церкві.

Карл Фрідріх увійшов до складу Верховної таємної ради та був дуже впливовим. Однак становище змінилося після смерті Катерини I у травні 1727. Фактична влада перейшла до князя Меншикова, який сприяв усуненню можливих кандидатур на російський престол, маючи намір породичатися з малолітнім Петром II. 25 липня 1727 Карл Фрідріх із Анною, що була вагітна, залишили Росію і переїхали до Гольштейн-Готторпу. 21 лютого 1728 у місті Кіль, що на березі Балтики, герцогиня народила сина:

За кілька тижнів Анна померла. Карл Фрідріх присвятив подальше життя забезпеченню позицій сина, як майбутнього монарха.

У 1731 у герцога народилась позашлюбна донька, яку він визнав офіційно:

  • Фредеріка Кароліна фон Карольс (17311804) — дружина барона Давіда Райнхольда фон Сіверса, мала семеро дітей.[1]

Помер у віці 39 років 18 червня 1739 у селищі Рольфсхаґен. Похований в абатстві августинців-каноників Бордесхольм.

Гольштейн-Готторп успадкував його син, що правив під опікою дядька Адольфа Фредеріка до від'їзду до Росії у 1742.

Родинне дерево ред.

Фрідріх III
 
 
Марія Єлизавета Саксонська
 
 
Фредерік III
 
 
Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
Карл X Густав
 
 
Ядвіґа Гольштейн-Готторпська
 
 
Фредерік III
 
 
Софія Амалія Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан Альберт
 
 
 
 
 
 
Фредеріка Амалія Данська
 
 
 
 
 
 
Карл XI
 
 
 
 
 
 
Ульріка Елеонора Данська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх IV
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Софія Шведська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки ред.

  1. Естонське дворянство [1] [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)

Література ред.

  • Elena Palmer: Peter III. Der Prinz von Holstein. Sutton, Erfurt 2005 (ISBN 3-89702-788-7).

Посилання ред.