Карл Фердинанд Гальт, з 24 лютого 1921 року — Ріттер фон Гальт (нім. Karl Ferdinand Ritter von Halt; 2 червня 1891, Мюнхен5 серпня 1964, Мюнхен) — німецький легкоатлет і спортивний чиновник Третього Рейху і ФРН, оберфюрер СА.

Карл Ріттер фон Гальт
нім. Karl Ferdinand Ritter von Halt
Гальт в 1941 році.
Народився 2 червня 1891(1891-06-02)[1][2][3]
Мюнхен, Німецька імперія
Помер 5 серпня 1964(1964-08-05)[1][2][3] (73 роки)
Мюнхен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність легкоатлет, спринтер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна
Членство СА
Посада Reich Sports Leaderd
Військове звання Оберфюрер, лейтенант
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Вага 84 кг[4]
Зріст 191 см[4]
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Нагрудний знак «За поранення» в золоті
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Військовий орден Максиміліана Йозефа
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Німецький Олімпійський знак 1-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Баварський орден «За заслуги»
Баварський орден «За заслуги»
Орден Святого Олафа (командор)
Орден Святого Олафа (командор)
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку
Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку

Біографія ред.

Гальт був легкоатлетом, який брав участь в літніх Олімпійських іграх 1912 року. Він фінішував 22-м в змаганнях з метання списа і 14-м в змаганнях зі штовхання ядра, а також брав участь в змаганнях з п'ятиборства. Там він вибув в третьому заїзді, оскільки не завершив свій біг на 200 м. Він також брав участь у складі німецької команди в першому раунді естафети 4х100 метрів. Гальт фінішував дев'ятим в десятиборстві. Він майже виграв десятиборство на Балтійських іграх 1914 року в Мальмі, поступившись фіну Йохану Сванстрьому на частку бала після виправлення помилки в розрахунках.

В жовтні 1914 року вступив добровольцем в Баварську армію. Учасник Першої світової війни, служив в піхоті. За бойові заслуги отримав 9 нагород. В жовтні 1918 року взятий в полон британськими військами. 18 листопада 1918 року звільнений і повернуся в Німеччину.

У 1936 році Ганс фон Чаммер унд Остен призначив Гальта президентом Комітету з організації четвертих зимових Олімпійських ігор в Гарміш-Партенкірхені. В 1937 році обраний членом Виконавчого комітету Міжнародного олімпійського комітету (МОК) займав цей пост до 1945 року. Окрім цього, Гальт був членом Гуртка друзів рейхсфюрера СС. В 1944 році очолив Німецьку імперську асоціацію фізичної підготовки.

В квітні 1945 року був призваний в фольксштурм на керівну посаду. 7 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами і відправлений в спецтабір НКВС №2 «Бухенвальд». В 1950 році звільнений, оскільки однією з умов вступу СРСР в МОК було звільнення Гальта. В 1951-61 роках очолював Національний олімпійський комітет Німеччини, змінивши герцога Адольфа Фрідріха Мекленбурзького.

Нагороди ред.

Вшанування пам'яті ред.

18 липня 1958 року стадіон в Гарміш-Партенкірхені отримав назву «Стадіон Ріттера фон Гальта». 18 липня 2006 року він був перейменований на «Стадіон фон Гребена».

Галерея ред.

Бібліографія ред.

  • Die Leichtathletik – Eine Einführung für Alle in Technik, Training und Taktik der Leichtathletik, Dieck & Co, Stuttgart 1922

Література ред.

  • Hermann Hess: Ritter von Halt – Der Sportler und Soldat, Batschari-Verlag G.m.b.H, Berlin 1936
  • Peter Heimerzheim: Karl Ritter von Halt – Ein Lebensweg zwischen Sport und Politik, Diplomica (Februar 2000), ISBN 978-3832420147
  • Leichtathletikfunktionar: Heidemarie Ecker-Rosendahl, Karl Ritter von Halt, Fritz Steinmetz, Rudiger Nickel, David Cecil, 6. Marquess of Exeter, ISBN 978-1159136680
  • Prominente ohne Maske – Drittes Reich, FZ-Verlag, 1998, ISBN 3924309396
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934

Примітки ред.