Карл Давид Тольме Рунге (нім. Carl David Tolmé Runge; 30 серпня 1856 — 3 січня 1927) — німецький математик, фізик. Співавтор методу Рунге — Кутти в галузі, нині відомій як обчислювальна математика.

Карл Рунге
нім. Carl David Tolmé Runge
Народився 30 серпня 1856(1856-08-30)[1][2][…]
Бремен, Німецький союз
Помер 3 січня 1927(1927-01-03)[1][2][3] (70 років)
Геттінген, Веймарська республіка, Німецька імперія
Місце проживання Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність математик, фізик, викладач університету
Alma mater HU Berlin
Галузь математика[4], фізика[4], спектроскопія[4], геодезія[4] і астрофізика[4]
Заклад Ганноверський університет
Геттінгенський університет
Посада професор
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Карл Веєрштрасс[5] і Ернст Едуард Куммер[5]
Аспіранти, докторанти Макс Борн
Гуґо Кох
Karl Wilhelm Heinrich Hermann Königd[6]
Michael Max Munkd
Horst von Sandend
Friedrich Adolf Willersd
Klaus Zweilingd[6]
Vitalis Geilend[6]
Wilhelm Friedrich Carl Arndtd[6]
Manfred Jaegerd[6]
Douglas S. Killamd[6]
Hugo Kochd[6]
Burton Evans Moored[6]
Walther Rottsieperd[6]
Adolf Steichend[6]
Cornelius Veithend[6]
August Wiegrefed[6]
Jan Groeneveldd[6]
Відомий завдяки: Метод Рунге — Кутти
Феномен Рунге
Діти Iris Runged
Wilhelm Runged
Нагороди

CMNS: Карл Рунге у Вікісховищі

Провів перші роки свого життя в Гавані, де його батько, Джуліус Рунге, був данським консулом. Родина пізніше переїхала до Бремена, де батько помер досить рано (1864 року).

1880 року Рунге отримав ступінь доктора математики у Берліні, де займався під керівництвом Карла Веєрштраса. 1886 року Рунге став професором у Ганновері.

Навчався в Берлінському університеті у Карла Веєрштраса, 1880 року отримав ступінь доктора філософії (Ph. D.) з математики, з 1886 року був професором математики в Ганноверському університеті. 1904 року за ініціативою Фелікса Клейна був запрошений до Геттінгенського університету Георга-Августа й очолив знов відкриту кафедру прикладної математики. Вважається історично першим німецьким математиком з цієї дисципліни.

У Геттінгені, спільно з Мартіном Кутта, розробив методи чисельного інтегрування систем звичайних диференційних рівнянь — метод Рунге — Кутти.

Його інтереси включали математику, спектроскопію, геодезію й астрономію. Окрім чистої математики, в галузі якої проводив багато експериментальних робіт, Рунге вивчав спектральні лінії різних елементів і був дуже зацікавлений у продовженні робіт із астрономічної спектроскопії.

Досліджував поведінку поліноміальної інтерполяції при підвищенні ступеня поліномів — Феномен Рунге.

У галузі функціонального аналізу досліджував апроксимовність голоморфних функцій — теорема Рунге.

Відома його робота в галузі векторного аналізу — Вектор Лапласа — Рунге — Ленца.

Пішов у відставку 1925 року.

Кратер Рунге на Місяці названий його іменем.

Праці ред.

Примітки ред.

  1. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Енциклопедія Брокгауз
  4. а б в г д Czech National Authority Database
  5. а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. а б в г д е ж и к л м н п Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Джерела ред.