Карл Коллер (генерал)

Карл Коллер (нім. Karl Koller; 22 лютого 1898, Глонн — 22 січня 1951, Глонн) — начальник Генерального штабу люфтваффе, генерал авіації. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Карл Коллер
нім. Karl Koller
Народився	22 лютого 1898(1898-02-22) Глонн, Еберсберг, Верхня Баварія, Баварія, Німецька імперія
Помер	22 грудня 1951(1951-12-22) (53 роки) Глонн, Еберсберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	письменник, льотчик, автор щоденника, військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Роки активності	з 1914
Військове звання	Генерал авіації
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія) Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Пам'ятна військова медаль (Угорщина) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За вислугу років у поліції» 3-го ступеня Нагрудний знак «За поранення» в чорному Комбінований Знак Пілот-Спостерігач

Біографія

Карл Коллер народився в сім'ї комісара поліції Йозефа Коллера у верхньо-баварському місті Глонн. Там же він пройшов навчання до народної школі.

Після початку Першої світової війни 11 серпня 1914 року вступив добровольцем в баварський залізничний запасний батальйон. Пройшов підготовку в автомобільній і льотних школах. З грудня 1917 року — льотчик-винищувач. 25 травня 1918 взятий в полон британської армією. У грудні 1919 року повернувся до Німеччини і 12 лютого 1920 року вступив на службу в 1-ю поліцейську льотну ескадрилью обер-вахмістром. Служив в поліції Мюнхена. З 1932 року — інструктор Мюнхенського поліцейського офіцерського училища. 1 серпня 1935 переведений в Люфтваффе.

Закінчив Військову академію ВПС в Берліні-Гатові (1937). З 1 січня 1938 року 0151 начальник оперативного відділу штабу V авіаційного округу, з 1 липня 1938 року — 3-го авіаційного командування, з 1 лютого 1939 року — 3-го повітряного флоту генерала Гуго Шперрле. 1 січня 1941 року у час проведення операції «Лондонський бліц» замінив генерала Гюнтера Кортена на посаді начальника штабу цього флоту. Для операції «Морський лев» оберст-лейтенант Коллер був призначений начальником оперативного відділу 3-го повітряного флоту, що координував свої дії з 9-ю армією.

4 вересня 1943 року очолив Оперативний штаб Генерального штабу Люфтваффе, змінивши генерала Рудольфа Майстера. Був найближчим співробітником генералів Гюнтера Кортена і Вернера Крайпо за оперативними розробками планів Люфтваффе. 20 липня 1944 року перебував на нараді у Адольфа Гітлера в його ставці в Растенбурзі і під час вибуху бомби був важко поранений і 1 вересня 1944 зарахований в резерв. 1 листопада 1944 року, після відставки В. Крейпо, став останнім в історії Третього рейху начальником Генерального штабу Люфтваффе.

Коллер був у фюрербункері Адольфа Гітлера в Берліні 20 квітня 1945 року на святкуванні останнього дня народження диктатора. Незважаючи на те, що ряд високопоставлених осіб вночі покинули місто, Коллер залишився командувати ВПС у сусідньому Вердері. Гітлер наказав Коллеру направити всі наявні літаки для надання допомоги в наступі Феліксу Штайнеру. Однак, з невеликим загоном, Штайнер був не в змозі прийти на допомогу обороні міста.

23 квітня 1945 року перебуваючи на півдні Німеччини, разом з Гансом Ламмерсом і Філіппом Боулером підтримав ініціативу Германа Герінга прийняття Герінгом на себе функцій керівника уряду, зважаючи на неможливість Гітлера з Берліна керувати країною. У той же день за наказом Мартіна Бормана всі четверо були заарештовані загоном СС за звинуваченням у державній зраді. Борман в спеціальній телеграмі шефу РСХА Ернсту Кальтенбруннеру наказав розстріляти зрадників, але наказ залишився невиконаним. 5 травня 1945 року загін СС передав охорону змовників підрозділам Люфтваффе, після чого вони були негайно звільнені. 8 травня 1945 разом з Герінгом був заарештований американськими військами і інтернований.

Після закінчення війни Коллер утримвувався англійцями під вартою в Оксфорді; в цей час його відвідав Чарльз Ліндберг. Коллер був випущений в грудні 1947 року і повернувся в Баварію. У 1949 році він опублікував свій військовий щоденник-мемуари «Останній місяць», в якому міститься інформація про останні дні життя Гітлера під час битви за Берлін.

Звання

• Доброволець (серпень 1914)
• Єфрейтор (4 серпня 1917)
• Унтерофіцер (23 грудня 1917)
• Віцефельдфебель (27 лютого 1918)
• Обервахмістр поліції (12 лютого 1920)
• Лейтенант поліції (30 жовтня 1922)
• Оберлейтенант поліції (1 серпня 1925)
• Гауптман поліції (1 січня 1933)
• Гауптман люфтваффе (1 серпня 1935)
• Майор (1 серпня 1936)
• Оберстлейтенант (1 жовтня 1939)
• Оберст (1 січня 1941)
• Генерал-майор (1 березня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 грудня 1943)
• Генерал авіації (1 листопада 1944)

Нагороди

• Нагрудний знак цивільного пілота Імператорського Німецького Аероклубу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак пілота (Баварія)
• Орден «За заслуги» (Баварія)
  • 4-го класу з короною і мечами
  • 3-го класу з мечами
• Золота ювілейна весільна медаль (Королівство Баварія)

• Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у поліції»
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Комбінований Знак Пілот-Спостерігач
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»

• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Лицарський хрест Залізного хреста (10 квітня 1942)
• Німецький хрест в золоті (7 лютого 1944)
• Нагрудний знак «За поранення 20 липня 1944» в чорному

Література

• Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 216—217. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха.. — М.: «Яуза», «Эксмо», 2005. — 736 с. — ISBN 5-699-13768-8.

• William L. Shirer. The Rise and Fall of the Third Reich. Fawcett Crest. New York, 1983. ISBN 0-449-21977-1
• Andreas L. Nielsen. German Air Force General Staff. Ayer Publishing. 1968. ISBN 0-405-00043-X
• Richard Suchenwirth. Command and Leadership in the German Air Force. Ayer Publishing. 1970. ISBN 0-405-00051-0
• Anthony Read. The Devil's Disciples: Hitler's Inner Circle. W. W. Norton & Company. 2004. ISBN 0-393-04800-4
• C. G. Sweeting. Hitler's Personal Pilot: The Life and Times of Hans Baur. Brassey's. 2002. ISBN 1-57488-402-6
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Johnson A.L., Hitler's Military Headquarters, Organization, Structures, Security and Personnel, James Bender Publishing, 1999
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X