Карлевський рунічний камінь
Карлевський рунічний камінь (швед. Karlevistenen) — рунічний камінь розташований на узбережжі Кальмарсунда, що на захід від Карлеві, на острові Еланд, Швеція. Згідно з класифікацією проекту Rundata йому привласнено номер Öl 1. Напис на камені датовано X століттям[2], він являє собою найдавніший запис скандинавських стансів поезії скальдів[3].
| Карлевський рунічний камінь | |
|---|---|
|
| |
| 56°36′25″ пн. ш. 16°26′25″ сх. д. / 56.60722222002777215° пн. ш. 16.44027778002777751° сх. д.Координати: 56°36′25″ пн. ш. 16°26′25″ сх. д. / 56.60722222002777215° пн. ш. 16.44027778002777751° сх. д. | |
| Країна |
 Швеція[1] |
| Розташування | Мербілонга[1] |
| Тип | Рунічний камінь[d] і рунічний написd[1] |
| Матеріал | quartz porphyryd |
| Дата заснування | 10 століття |
  Карлевський рунічний камінь Карлевський рунічний камінь (Швеція) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Опис ред.
Стиль каменю класифіковано як RAK.
Напис на камені складено частково у віршованій, частково в прозовій формі. Це єдина збережена на рунічних каменях скальдична станса у формі дротткветт, яка повністю дійшла до нас[4]. Запис цікавий згадкою дочки Тора Труд та Відура (одне з імен Одіна) в кеннінзі «вождь». У другій частині станси згадується Данія, але значення цієї частини невідомо точно[2].
Камінь датовано аналогічним періодом з битвою на Фірісвеллірі. Можливо, його поставили йомсвікінги в пам'ять про свого вождя[5].
Зміст ред.
Фронт
- + Sa … — (s) — i (a) s * satr * aiftir * si (b) (a) * kuþa * sun * fultars * in hons ** liþi * sati * at * u * — ausa-þ-… +: fulkin: likr: hins: fulkþu: flaistr (:) * uisi * þat * maistar * taiþir: tulka * þruþar: traukr: i: þaimsi * huki * munat: raiþ: uiþur: raþa: ruk: starkr * i * tanmarku: — ntils: iarmun ** kruntar: urkrontari: lonti[6]
Реверс
- In nomin [e] (?) Ie [su] (?)[6]
Далі дано давньоісландську транскрипцію, шведсько-данський діалект.
Фронт ред.
|
S [t] æ [inn] [sa] s [i] es sattr æfti R Sibba Goða, sun Fuldars, en hans liði satti at ... ... | Цей камінь поставлений в пам'ять про Сіббі Хорошого, сина Фульдара, і його свити поставленої в …… | ||
— станс - |
— станс - |
|
Змістовно станс можна перекласти так:
Він, той за ким ідуть найбільші діяння, вождь лежить прихований в цьому хоузі, багато хто знає це. Ніколи більше не буде настільки загартований у боях воїн славного домініону Енділла бездоганно правити на Данській землі.
Використані кеннінґи:
- Ræið-Viðurr — Ræið це руна
(Райдо), тобто візок або шлях; Viðurr — одне з імен Одіна, перекладається як «вбивця». Цілий кеннінґ перекладається або як воїн або як морський воїн — моряк. - dolga Þruða R draug — Бойове дерево Труд, що означає вождь.
Реверс ред.
На зворотному боці каменя є нерунічний напис, який ймовірно свідчить: «В ім'я Ісуса»[6]. Очевидно він супроводжується християнським хрестом і молотом Тора.
Див. також ред.
- Слов'янські руни
- {{Script}} — шаблон для відображення рунічної писемності.
Примітки ред.
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
- ↑ а б Zilmer, Kristel (diss. 2005), pdf "He Drowned in Holmr's Sea": Baltic Traffic in Early Nordic Sources, Tartu University Press, с. 76—80, ISBN 9949-11-089-0
- ↑ Quinn, Judy (2000). From Orality to Literacy in Medieval Iceland. У Ross, Margaret Clunies (ред.). Old Icelandic Literature and Society. Cambridge University Press. с. 43. ISBN 0-521-63112-2.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|Doi=(довідка) - ↑ Jesch, Judith (2001). Ships and Men in the Late Viking Age: The Vocabulary of Runic Inscriptions and Skaldic Verse. Boydell Press. с. 9-11. ISBN 0-851-15826-9.
{{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр:|Doi=(довідка) - ↑ Стаття про Карлевський камінь [Архівовано 10 жовтня 2012 у Wayback Machine.] в Nordisk familjebok (1910).
- ↑ а б в Project Samnordisk Runtextdatabas Svensk [Архівовано 2011-08-07 у Wayback Machine.] — Rundata.
Джерела ред.
- Foote Peter & Wilson David M.: The Viking Achievement. 1989 ISBN 0-283-97926-7.
- Jansson Sven B.F.: Runinskrifter i Sverige. — 1984. — 201 pages.
- Salberger Evert: «Dedikationen på Karlevi-Stenen, Mansnamn och Versform.» Sydsvenska Ortnamnssällskapets Årsskrift 1997. — P. 88-115.
- Strid Jan Paul: Runstenar. — Malmö, 1991. — 119 p.
- Söderberg Sven: Sveriges Runinskrifter. Bd 1, «Ölands Runinskrifter.» Stockholm, 1900–1906.