Кара Мустафа-паша (бейлербей Єгипту)
Кара Мустафа-паша (*д/н — 28 грудня 1628) — державний та військовий діяч Османської імперії, 45-й паша Єгипетського еялету в 1623 і 1624—1626 роках.
| Кара Мустафа-паша | |
|---|---|
| осман. قره مصطفى پاشا | |
| Народився | 16 століття |
| Помер | 1628 |
| Країна | Османська імперія |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | османська |
| Посада | бейлербей еялету Єгипетd і бейлербей еялету Єгипетd |
Життєпис ред.
Про походження обмаль відомостей. Навчався в палацовій школі Ендерун-сарай. 1623 року призначено агою яничарського корпусу.
У липні 1623 року його було призначено на посаду бейлербеєя і паши Єгипту. Невдовзі звинуватив свого попередника Сілахдара Ібрагім-пашу в тому, що той не сплатив до скарбниці звичний внесок кожного бейлербея Єгипту. Кара Мустафа-паша відправив свого каймакама (заступника) Саліха-бея до Ібрагіма-паши по гроші. Той відповів, що гроші віддасть безпосередньо султану в Стамбулі. Втім зміна султану в цей час дозволило Ібрагіму зберегти гроши.
Втім 9 жовтня 1623 року султан вирішив замінити Мустафу-пашу на посаді, приславши бейлербея Чештеджі Алі-пашу. Останній в свою чергу відмовився сплатити яничарам і абазам гроші при вступі на посаду. Тоді останні за підтримки мамлюків на чолі із Юсуф-беєм ал-Гаттасом змусили Алі-пашу, що перебував в Александрії залишити Єгипет. Оголошено Кара-мустафу-пашу новим бейлербеєм, а Юсуф-бей став каймакамом. Втім значна влада тепер зосередилася саме в останньому. 16 лютого 1624 року султан Мурад IV підтвердив відновлення Кара Мустафи-паши на посаді.
Загалом багато робив для економічного розвитку еялету. Разом з тим, намагався оволодіти заможних єгиптян, застосовуючи практику підробки їх печаток. З листопаду 1625 року до червня 1626 року вирувала епідемія чуми, внаслідок якої померло 300 тис. осіб. Ще 16 травня 1626 року Кара Мустафу-пашу було звільнено й відкликано до Стамбулу.
На початку 1628 року оженився на Фатьмі Султан, сестрі султана Мурада IV. Але за фінансові порушення на посаді бейлербея Єгипту за наказом останнього у грудні того ж року Кара Мустафу-пашу страчено.
Джерела ред.
- Yılmaz Öztuna (1994). Büyük Osmanlı Tarihi: Osmanlı Devleti'nin siyasî, medenî, kültür, teşkilât ve san'at tarihi (in Turkish). 10. Ötüken Neşriyat A.S. pp. 412—416. ISBN 975-437-141-5.
- Mehmet Süreyya (1996) [1890], Nuri Akbayar; Seyit A. Kahraman (eds.), Sicill-i Osmanî (in Turkish), Beşiktaş, Istanbul: Türkiye Kültür Bakanlığı and Türkiye Ekonomik ve Toplumsal Tarih Vakfı