Караваєв Олександр Олександрович
Олекса́ндр Карава́єв (нар. 2 червня 1992, Херсон, Україна) — український футболіст, правий захисник київського «Динамо» та збірної України.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Олександр Олександрович Караваєв | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 2 червня 1992 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Херсон, Україна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 71 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Україна
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | правий захисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | «Динамо» (К)
| |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Номер | 20 | |||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| «Шахтар» (Д)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра ред.
«Шахтар» ред.
Молодіжна команда ред.
Починав займатися футболом у рідному Херсоні, проте вже у 13-річному віці був запрошений до «Шахтаря».
Деякий час після завершення школи виступав у складі «Шахтаря-3» у Другій лізі, а після переїзду багатьох ключових гравців молодіжної команди «гірників» у Маріуполь на початку 2011 року Караваєв став регулярно грати в першості молодіжних складів. Своєю грою Караваєв звернув на себе увагу тренерів молодіжної збірної України, а також представників інших клубів.
Оренда в «Севастополь» ред.
На початку 2012 року перебрався на правах оренди до «Севастополя»[1], де відразу став важливим гравцем стартового складу й допоміг команді в сезоні 2012/13 виграти Першу лігу та вийти до еліти. У Прем'єр-лізі дебютував 21 липня 2013 року в матчі проти рідного «Шахтаря» (1:3), вийшовши на заміну на 68-й хвилині замість Дениса Кожанова[2]. Усього за сезон провів 24 матчі в еліті за «синьо-білих» і забив 2 голи, проте незабаром після анексії Криму влітку 2014 року клуб припинив існування.
Оренда в «Зорю» ред.
У червні 2014 року на правах оренди Караваєв став виступати за луганську «Зорю»[3]. Виступаючи на позиції правого атакувального півзахисника, здатного як зіграти на атаку, так і опуститися на правий фланг оборони, у свій перший прихід у «Зорю» (сезони 2014/15 і 2015/16) Караваєв був невід'ємною частиною команди Юрія Вернидуба і беззаперечним гравцем основи, зігравши 66 матчів і забивши 16 голів у чемпіонаті.
Оренда у «Фенербахче» ред.
31 грудня 2016 року стало відомо, що Олександр гратиме за турецький клуб «Фенербахче»[4]. Дебютував у товариському матчі з «Денізліспором», у якому «жовті канарки» перемогли з рахунком 5:1, відзначився голом і гольовою передачею. Утім після закінчення сезону 2016/17 Олександр повернувся до України, відігравши за «Фенербахче» всього три поєдинки у Суперлізі, ще тричі зіграв у Кубку Туреччини і забив 1 гол. За підсумками сезону 2016/17 «Фенербахче» став бронзовим призером чемпіонату.[5].
«Зоря» ред.
Напередодні старту сезону 2017/18 «Зорі» і «Шахтарю» вдалося домовитися про повноцінний трансфер Караваєва[6]. У підсумку, за «гірників» він так жодного разу і не зіграв. У «Зорі» Караваєв став капітаном команди в команді Вернидуба, але його результативність зменшилася вдвічі. Пов'язано це, в першу чергу, з тим, що Олександр став грати значно ближче до свого штрафного майданчика, частіше виступаючи на позиції правого захисника, тому за наступні два сезони у складі луганчан забив 9 голів у 57 іграх Прем'єр-ліги.
«Динамо» (Київ) ред.
27 червня 2019 року перейшов до київського Динамо[7]. За киян дебютував 28 липня 2019 року у матчі Суперкубка України проти свого рідного «Шахтаря». Караваєв вийшов у стартовому складі і на 68-й хвилині був замінений на Карлоса де Пену, а «динамівці» виграли матч 2:1, принісши таким чином Караваєву перший трофей у його кар'єрі[8].
21 березня 2021 року забив свій дебютний гол за «Динамо» у домашньому матчі проти львівського «Руху» (3:0), спершу вразивши ворота на 59-й хвилині поєдинку, а потім зігравши на добиванні на 90-й хвилині, встановивши остаточний рахунок[9]. Цей дубль став першим для Караваєва у всіх офіційних турнірах за «Динамо» (до цього він провів у складі клубу 65 матчів у всіх турнірах і раніше голів не забивав)[10].
27 липня 2022 року в матчі проти своєї колишньої команди «Фенербахче» в рамках другого кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів на 114-й хвилині матчу забив третій гол своєї команди, завдяки цьому голу він вивів киян у наступний етап Ліги чемпіонів[11].
7 грудня 2023 року в матчі проти «Металіста 1925» (4:2) Караваєв зіграв свій 100-ий матч за «Динамо» у Прем'єр-лізі[12].
Збірна ред.
Залучався до юнацьких (U-16 і U-17) та юніорських (U-18 і U-19) збірних України, за які в цілому провів 48 матчів і забив 6 м'ячів.
У 2011—2013 роках був гравцем молодіжної збірної України. Дебютував за «молодіжку» у виїзному матчі зі збірною Мальти (2:2), де провів на полі лише декілька хвилин. А у грі проти однолітків із Литви Караваєв зіграв усі 90 хвилин і був одним із найкращих у складі команди Олександра Яковенка. Усього за молодіжну збірну України провів 26 матчів і забив 1 гол.
9 жовтня 2015 року дебютував за збірну України в матчі кваліфікаційного раунду до ЧЄ-2016 проти Македонії, вийшовши на заміну на 86-й хвилині замість Андрія Ярмоленка[13]. Був у заявці збірної на Євро-2016, але на поле не виходив. 20 листопада 2018 року в матчі проти Туреччини отримав капітанську пов'язку, яку йому у 2-му таймі передав Євген Коноплянка[14].
1 червня 2021 року був включений в офіційну заявку збірної України головним тренером Андрієм Шевченком для участі в матчах чемпіонату Європи 2020 року[15].
Статистика ред.
Клубна статистика ред.
Станом на 11 грудня 2023 року
| Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
| 2008–09 | «Шахтар-3» |
ДрЛ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 1 | 0 |
| 2009–10 | ДрЛ | 13 | 5 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 13 | 5 | |
| 2010–11 | ДрЛ | 10 | 4 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 10 | 4 | |
| Усього за «Шахтар-3» | 24 | 9 | - | - | - | - | - | - | 24 | 9 | |||||
| 2011–12 | «Севастополь» |
ПрЛ | 10 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 10 | 1 |
| 2012–13 | ПрЛ | 26 | 5 | КУ | 5 | 1 | - | - | - | - | - | - | 31 | 6 | |
| 2013–14 | ПЛ | 24 | 2 | КУ | 1 | 0 | - | - | - | - | - | - | 25 | 2 | |
| Усього за «Севастополь» | 60 | 8 | 6 | 1 | - | - | - | - | 66 | 9 | |||||
| 2014–15 | «Зоря» |
ПЛ | 24 | 2 | КУ | 4 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | - | 34 | 2 |
| 2015–16 | ПЛ | 25 | 8 | КУ | 8 | 4 | ЛЄ | 4 | 0 | - | - | - | 37 | 12 | |
| 2016–17 | ПЛ | 17 | 6 | КУ | 1 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | - | 37 | 5 | |
| Усього за «Зорю» | 66 | 16 | 13 | 4 | 16 | 0 | - | - | 95 | 20 | |||||
| 2016–17 |  «Фенербахче» |
CЛ | 3 | 0 | КТ | 3 | 1 | - | - | - | - | - | - | 6 | 1 |
| 2017–18 | «Зоря» |
ПЛ | 26 | 1 | КУ | 1 | 0 | ЛЄ | 6 | 0 | - | - | - | 33 | 1 |
| 2018–19 | ПЛ | 31 | 8 | КУ | 3 | 0 | ЛЄ | 4 | 2 | - | - | - | 38 | 10 | |
| Усього за «Зорю» | 57 | 9 | 4 | 0 | 10 | 2 | - | - | 71 | 11 | |||||
| 2019–20 | «Динамо» |
ПЛ | 28 | 0 | КУ | 3 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 1+4 | 0 | СК | 1 | 0 | 37 | 0 |
| 2020–21 | ПЛ | 23 | 2 | КУ | 3 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 7+3 | 0 | СК | 1 | 0 | 37 | 2 | |
| 2021–22 | ПЛ | 18 | 0 | КУ | 1 | 0 | ЛЧ/ЛЄ | 6 | 0 | СК | 1 | 0 | 26 | 0 | |
| 2022–23 | ПЛ | 20 | 0 | - | - | - | ЛЧ/ЛЄ | 6+4 | 2+0 | - | - | - | 30 | 2 | |
| 2023–24 | ПЛ | 12 | 2 | КУ | 1 | 0 | ЛК | 3 | 1 | — | — | — | 16 | 3 | |
| Усього за «Динамо» | 101 | 4 | 8 | 0 | 34 | 3 | 3 | 0 | 146 | 7 | |||||
| Усього за кар'єру | 311 | 46 | 34 | 6 | 60 | 5 | 3 | 0 | 408 | 57 | |||||
Матчі за збірну ред.
- Станом на 17 жовтня 2023[16]
Україна
Досягнення ред.
- Чемпіон України (1): 2020/21
- Володар Кубка України (2): 2019/20, 2020/21
- Володар Суперкубка України (2): 2019, 2020
Особисте життя ред.
Дружина Людмила, з якою Олександр познайомився виступаючи в «Севастополі». Разом пара виховує доньку Аріану[17].
Примітки ред.
- ↑ Александр Караваев стал игроком «Севастополя» (Russian) . «UA-Футбол». 1 березня 2012. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 3 серпня 2015.
- ↑ Чемпіонат Прем'єр-ліги. 2 тур. Матч № 9. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2015.
- ↑ «Заря» арендовала двух футболистов «Шахтёра» — «UA-Футбол» [Архівовано 2 вересня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Караваєв переходить в «Фенербахче» — «UA-Футбол». Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ Караваєв повертається в Шахтар — UA-Футбол [Архівовано 13 липня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Караваєв повертається в Зорю — UA-Футбол [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.].
- ↑ Олександр КАРАВАЄВ – гравець ФК «Динамо» Київ!. fcdynamo.kiev.ua.
- ↑ Протокол Суперкубка-2019 — upl.ua. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ Favbet Лига. «Динамо» – «Рух» – 3:0. Отчет о матче. fcdynamo.kiev.ua (рос.). «Динамо» (Київ). 21.03.2021. Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Александр Караваев открыл счет забитым голам за «Динамо». fcdynamo.kiev.ua (рос.). «Динамо» (Київ). 21.03.2021. Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Як Караваєв "поховав" Фенербахче та його зухвалих фанатів у Лізі чемпіонів: переможне відео. 24 Канал (укр.). 28 липня 2022. Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ У перенесеному матчі «Динамо» переграє «Металіст 1925». upl.ua (укр.). Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ Відбір на Євро-2016: Македонія — Україна — 0:2. Архів оригіналу за 1 січня 2017. Процитовано 9 жовтня 2015.
- ↑ Олександр Караваєв: «дуже здивувався, коли Женя Коноплянка передав мені капітанську пов'язку». Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- ↑ ОФІЦІЙНО. АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО ОГОЛОСИВ ЗАЯВКУ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ НА ЄВРО-2020. uaf.ua (укр.). Українська асоціація футболу. 01.06.2021. Архів оригіналу за 3 червня 2021. Процитовано 3 червня 2021.
- ↑ Статистика матчів і голів за збірну України. Футболфан (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 21 жовтня 2019.
- ↑ 20. ОЛЕКСАНДР КАРАВАЄВ — fcdynamo.kiev.ua. Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Караваєв Олександр Олександрович |
- Профіль футболіста на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Візитка на офіційному сайті Української Прем'єр-ліги (архівна версія)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Караваєв Олександр Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Статистика виступів гравця на сайті allplayers.in.ua
- Караваєв Олександр Олександрович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)