Капустяк Юрій Володимирович

Юрій Капустяк;
	Майор
	командир 1 ОШБ «Вовки Да Вінчі» 67 ОМБр Збройних сил України
Загальна інформація
Народження	1995; Львівська область
Громадянство	Україна
Alma Mater	Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (2017)
Псевдо	«Капуста»
Військова служба
Роки служби	2012 —
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	80 ОДШБр; 24 ОМБр; 115 ОМБр; 67 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України; Бої під Попасною (з 2014); Російське вторгнення в Україну (2022) Слобожанський контрнаступ Збройних сил України (2022); Битва за Бахмут (2022—2023);
Командування
07.03.2023—т. ч.	1 ОШБ ім. Дмитра Коцюбайла, командир
Нагороди та відзнаки
	; Орден «Народний Герой України»
	; Орден «Народний Герой України»

Ю́рій Володи́мирович Капустя́к — український військовик, майор, командир 1 ОШБ «Вовки Да Вінчі» 67 ОМБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни, лицар Ордена Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капустяк.

Із життєпису ред.

У 2012 році закінчив Львівський ліцей імені Героїв Крут. Строкову службу проходив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Після завершення служби вступив на навчання до Національної Академії Сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного^[1].

У березні 2017 року, після завершення навчання в академії, був призначений командиром взводу 24-ї бригади імені князя Данила Галицького.

Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Луганської та Донецької областей від 2017 року.

Брав участь в боях біля Попасної, Зайцевого, Шумів^[2].

Як і його друг Да Вінчі у 2017 році в Авдіївці, сідав на броню танка і корегував його роботу безпосередньо під час бою. На двох танках вони ще більш ефективно розбирали ворожі позиції у 2019 році в Мар’їнці ^[3].

24 лютого 2022 був заступником командира батальйону 24-ої механізованої бригади. В той же день ввечері вирушив на схід до свого батальйону в місто Золоте. Одразу був відправлений у Лиман. З ротно-тактичною групою 2 місяці був комендантом Лиману. Керував прикордонниками, поліцією і безпекою міста. Підготовлював місто до оборони, підривав мости в сірій зоні ^[3]

З березня 2023 командир 1-го батальйону 67-ої бригади ^[3]^[4]

Нагороди ред.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня — Указ Президента України від 23 серпня 2018 року № 238/2018^[5].
Орден «Народний Герой України» — 17 серпня 2019 року^[6].

Див. також ред.

Примітки ред.

↑ «Потроху, але назад потрібно своє забирати. Ми робимо свою роботу». https://censor.net/. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27 листопада 2020.
↑ Крутянці. Львівський державний ліцей ім. Героїв Крут (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
↑ ^а ^б ^в Командир 1-го батальйону 67-ої бригади Юрій Капустяк, позивний Капуста: "З 1 липня наш підрозділ носитиме ім’я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі".
↑ Військовослужбовець Сергій Філімонов очолив батальйон «Вовки Да Вінчі».
↑ Указ Президента України №238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2020.
↑ Звання «Народний Герой України» вручили у Рівному. https://radiotrek.rv.ua/. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 листопада 2020.

[1] «Потроху, але назад потрібно своє забирати. Ми робимо свою роботу». https://censor.net/. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 27 листопада 2020.

[2] Крутянці. Львівський державний ліцей ім. Героїв Крут (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.

[:0-3] а ^б ^в Командир 1-го батальйону 67-ої бригади Юрій Капустяк, позивний Капуста: "З 1 липня наш підрозділ носитиме ім’я Героя України Дмитра Коцюбайла, друга Да Вінчі".

[4] Військовослужбовець Сергій Філімонов очолив батальйон «Вовки Да Вінчі».

[5] Указ Президента України №238/2018 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 27 листопада 2020.

[6] Звання «Народний Герой України» вручили у Рівному. https://radiotrek.rv.ua/. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 листопада 2020.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]