Вікіпедія

Капуас (притока Баріто)

річка в Індонезії

Капуас
Гирло Капуаса
3°00′35″ пд. ш. 114°21′49″ сх. д. / 3.009796000028° пд. ш. 114.36384200002778755° сх. д. / -3.009796000028; 114.36384200002778755
Витік північний схил хребта Мюллер
• висота, м 800 м
Гирло Баріто
Басейн Баріто→Яванське море
Країни: Індонезія Індонезія
Регіон Центральний Калімантан
Довжина 600 км
Площа басейну: 16 000 км²
Середньорічний стік 7600 м³/с
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Капуас.
Не плутати з однойменною річкою — , яка також протікає по Калімантану, але впадає в Південнокитайське море.

Капуас[1] (індонез. Kapuas) — річка на індонезійській території острова Калімантан. Завдовжки близько 600 км, площа водозбірного басейну — понад 16 000 км². Впадає в річку Баріто неподалік від впадіння тієї в Яванське море.

Має досить суттєве транспортне значення. Води річки зазнають значного забруднення внаслідок господарської діяльності людини.

Географічне положення і гідрографічні дані ред.

 
Капуас на мапі відповідної частини Калімантану

Річка протікає індонезійською територією Калімантану, що належить до Великих Зондських островів Малайського архіпелагу, в межах індонезійської провінції Центральний Калімантан (здебільшого в межах округу Капуас[en])[2].

Довжина річки становить близько 600 км[2][3][4], площа водозбірного басейну — більш як 16 000 км²[5]. Максимальна ширина — близько 450 метрів, глибина до 6 метрів[3].

Дебіт схильний до істотних сезонних коливань. Найвищих показників він досягає зазвичай у квітні та листопаді, у періоди максимальних атмосферних опадів. Середньорічний дебіт — 7624 м³/с[5]. Періодично сезонні розливи річки призводять до повеней, які, з урахуванням пологого рельєфу берегів у нижній і середній течії, іноді охоплюють досить великі площі. Наприклад, у жовтні 2010 року, через підйом рівня води в Капуасі на 2 метри в районі Гунунг-Мас округу Капуас, виявилися затопленими кілька сіл[6].

Витоки розташовані в центральній частині Калімантану на південному схилі хребта Мюллер[id]. Річка протікає спочатку гірською, переважно лісистою, місцевістю, потім — рівниною, також переважно лісистою і місцями болотистою. У верхній течії вельми звивиста, на багатьох ділянках порожиста. У нижній течії є кілька островів[2][7].

Є притокою річки Баріто, яка впадає в Яванське море, приблизно в 50 км вище її гирла. Дві річки зливаються в межах населеного пункту Куала-Капуас[id], адміністративного центру округу Капуас (його назва буквально перекладається з індонезійської мови як «гирло Капуаса»)[2].

Транспортне і господарське значення ред.

Капуас є однією з основних воднотранспортних артерій провінції Центральний Калімантан. Річка судноплавна на відстані до 420 км від гирла. Основний обсяг вантажних перевезень забезпечують кам'яне вугілля, яке видобувають у верхів'ях річки, ліс і будматеріали[3]. У місті Куала-Капуас між двома берегами річки діє поромне сполучення. 29 липня 2014 року затонув один із міських поромів, що спричинило загибель щонайменше 16 осіб[8][9].

Уздовж всієї течії річки через неї наведені десятки різних за конструкцією мостів, як автодорожніх, так і пішохідних. Наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років влада округу Капуас провела ремонт і модернізацію більш як половини мостів[10]. 3 квітня 2009 року стався обвал мосту на території села Лунгку-Лаянг (район Тімпах), що призвів до загибелі одного і важких поранень шістьох робітників, які проводили його ремонт[11].

На річці активно практикують рибальство[12]. Основні промислові види — представники родин косаткових і пангасієвих сомів, а також акліматизована тут нільська тиляпія[13][14]. Від початку 2000-х років місцева влада докладає зусиль з розвитку туризму на берегах Капуаса. Основний наголос робиться на розвиток відповідної інфраструктури на Пулао-Тело (індонез. Pulau Telo) — групі з трьох островів у гирлі річки, що належать до території однойменного поселення на околиці Куала-Капуаса[7].

Екологічний стан ред.

Від кінця XX століття значно погіршився екологічний стан у басейні річки внаслідок активізації господарської діяльності людини. За оцінками місцевих фахівців найбільшу загрозу становить забруднення вод Капуаса ртуттю, яку активно застосовують у процесі видобутку золота у верхів'ях річки[15]. На різних ділянках річки неодноразово зареєстровані випадки масової загибелі риби[13][14]. Крім того, виникали проблеми в забезпеченні місцевого населення питною водою. Станом на початок 2010-х років заходи, яких вживає влада, не призводять до кардинального поліпшення ситуації[15].

Примітки ред.

  1. ↑ Великий індонезійсько-російський словник, 1990, с. 291.
  2. ↑ а б в г Sejarah Kapuas (індонез.). Pemerintah Daerah Kabupaten Kapuas. 25 грудня 2009. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015Офіційний сайт адміністрації округу Капуас
  3. ↑ а б в 11 sungai bisa dilayari hingga ratusan kilometer (індонез.). Kompas Regional. 6 червня 2009 року. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2010Електронна версія регіонального видання газети «Компас»
  4. ↑ Sejarah Kapuas (PDF) (індонез.). Kementerian Agama Kalimantan Tengah. Архів оригіналу (PDF) за 7 лютого 2016. Процитовано 6 серпня 2015Офіційний сайт територіального Управління Міністерства Республіки Індонезії у справах релігії по провінції Центральний Калімантан
  5. ↑ а б Tinjauan Potensi Regime Sungai Kapuas Kalimantan Tengah (індонез.). BALITBANGDA. Архів оригіналу за 8 листопада 2014. Процитовано 31 жовтня 2014 рокуОфіційний сайт Департаменту регіонального розвитку адміністрації провінції Бантен
  6. ↑ Banjir di Kalimantan Tengah Meluas (індонез.). Tribun Kalteng. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія газети «Темпо»
  7. ↑ а б Kapuas (індонез.). Indonesia Tourism.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2016. Процитовано 7 серпня 2015.
  8. ↑ Tujuh Korban Kecelakaan Feri Masih Dirawat (індонез.). Antara. 30 липня 2014. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 7 серпня 2015Офіційний сайт національного індонезійського інформаційного агентства «Антара»
  9. ↑ Korban Tewas Feri Tenggelam di Sungai Kapuas Jadi 16 Orang (індонез.). Liputan 6. 31 липня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія телеканалу «Ліпутан-6»
  10. ↑ Puluhan Jembatan Kapuas-Mandomal Belum Dibenahi (індонез.). Tribun Kalteng. 11 вересня 2011. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія газети «Трибун Калтенг»
  11. ↑ Ramadhian Fadillah (3 квітня 2009). Jembatan di Kapuas Ambruk, 1 Tewas (індонез.). detikNews. Архів оригіналу за 21 квітня 2012. Процитовано 23 березня 2010Електронна версія журналу «Детик»
  12. ↑ Amanah Kapuas, 2011, с. 37.
  13. ↑ а б Ribuan Ikan Mati di Sungai Kapuas (індонез.). Republika. 27 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 6 серпня 2015Електронна версія газети «Республіка»
  14. ↑ а б Ribuan Ikan di Kapuas Mati (індонез.). Tribun. 26 грудня 2012. Процитовано 7 серпня 2015Електронна версія газети «Трибун»
  15. ↑ а б Blacksmith Institute Report, 2011, с. 3.

Література ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Капуас_(притока_Баріто)&oldid=37390822