Канка́н (фр. cancan) — французький естрадний танець із характерним па — високим підняттям ноги. Музичний розмір 2/4. Темп енергійний, рухливий. Широко використовувався у французькій класичній опереті (зокрема Ж. Оффенбаха)

Афіша трупи мадемуазель Еглантін. Художник А. Тулуз-Лотрек, 1896 р.
Канкан Оффенбаха

Назва танцю пов'язана з «cancan» — словом з дитячого мовлення, яке означає «качка» (у нормативній французькій — cane): танцювальні рухи дещо нагадують спосіб пересування качки[1].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.