Кана́па (від фр. canapé через пол. kanapa)— різновид дивана, на якому підлокотники розташовані значно нижче, ніж спинка. Оскільки це один з найпоширеніших стилів дивана, слово «канапа» часто вживають як синонім до «диван»[1], за винятком випадків, коли йдеться про антикваріат або репродукції зразків XVIII століття.

Канапа

Історично канапа— різновид меблів, схожий на кушетку чи диван. Канапа мала дерев'яну основу, чотири дерев'яні ніжки, оббите м'яке сидіння, походить із Франції, виник у XVIII столітті. Стиль канапи був створений за часів правління королів Людовика XV та Людовика XVI. Схожий та одночасно відмінним був дизайн, розробленим Томасом Чіппендейлом, що пізніше став популярним у США у XIX-му столітті[2]. У виготовлені часто використовували дорогоцінні листяні породи дерева, такі як горіх , вишня та червоне дерево.

Цікаві факти ред.

У Конотопському краєзнавчому музеї імені Олександра Лазаревського зберігається канапа сім'ї Лазаревських, на котрій у 1859 році сидів Тарас Шевченко,під час його трьох денного перебування в родинній садибі Лазаревських у селі Гирявка(нині село Шевченкове Конотопського району)[3]

Примітки ред.

  1. Канапа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Стор. 87.
  2. Cynthia Van Allen Schaffner. Désiré Guilmard Le Garde-meuble, ancien et moderne, 1839—1935. Архів оригіналу за 17 вересня 2011. Процитовано 19 вересня 2011.
  3. https://debaty.sumy.ua/news/kanapa-na-yakij-sidiv-shevchenko-istoriya-odnogo-eksponata-konotopskogo-muzeyu