Камінка (гміна Крешів)

Камінка (пол. Kamionka Górna) — село на Закерзонні, Підкарпатське воєводство, Ніжанський повіт, гміна Кшешув.

Село Камінка пол. Kamionka Górna Координати 50°25′35″ пн. ш. 22°21′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Підкарпатське Повіт Ніжанський Гміна Кшешув Населення 407 осіб (2014) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 15 Поштовий індекс 37-418 Автомобільний код RNI SIMC 0795264 OSM ↑449367 ·R (Гміна Крешів) Камінка Камінка (Польща)  Камінка у Вікісховищі

Історія

Після анексії поляками Галичини західне Надсяння півтисячоліття піддавалось інтенсивній латинізації та полонізації. В 1589 р. село входило до Крешівського староства, було 35 загородників, корчма, 2 коморники без тяглової худоби, 1 ремісник. Після першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) село було у складі Королівства Галичини та Володимирії. З 1815 р. — у складі Королівства Польського. У 1827 р. в селі було 65 будинків і 481 житель.

У 1875 р. ліквідація російським царем греко-католицької Холмської єпархії спровокувала перехід значної частини українців до римо-католицької церкви та подальше їх спольщення.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1882 р. Камінка знаходилась у Білгорайському повіті Люблінської губернії Російської імперії, село належало до парафії в Крешові, селяни славились вирощуванням і продажем огірків, у селі був відділок прикордонної сторожі.

У 1912 р. — село з переважно українським населенням, у складі Крешівської волості включене до Холмської губернії. Після Першої світової війни село входило до ґміни Кшешув Білгорайського повіту Люблінського воєводства Польщі. У 1939 р. в селі проживало 7 українців-грекокатоликів, які належали до греко-католицької парафії Дубрівка Лежайського деканату Перемишльської єпархії.. Через свою нечисленність вони не могли протистояти антиукраїнському терору під час і після Другої світової війни.