Камунська мова
Камунська мова — вимерла мова, якою говорили племена камунів в 1-му тисячолітті до нашої ери в долинах Валькамоніка і Вальтелліна в Північній Італії, обидві в Центральних (Швейцарських) Альпах. Мова є мало засвідченою настільки, що будь-яка спроба класифікації унеможливлюється — навіть обговорення того, чи слід вважати її палеоєвропейською або індоєвропейською мовою, залишилося невирішуваним[1]. Серед різних припущень було висловлено гіпотезу, що камунська пов'язана з ретською мовою з тірренської мовної сім'ї[2][3], на що вказував також античний історик Страбон, або ж із кельтськими мовами індоєвропейської групи[4].
| Камунська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Центральні Альпи: долини Валькамоніка і Вальтелліна, провінція Брешія |
| Етнічність | камуни |
| Носії | мертва мова |
| Писемність | змінений етруський алфавіт (сондрійський алфавіт) |
| Класифікація | ізольована мова, гіпотетична тірренська сім'я |
| Час розходження | І тисячоліття до н.е |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | xcc |
Відомості ред.
Корпус написів, що дійшли до наших днів, висічено на скелях. Відомо щонайменше 170 написів, більшість із котрих складається лише з кількох слів. Використовувана система письма є різновидом північно-етруського алфавіту, відомого як камунський алфавіт або сондрійський алфавіт (на честь однойменної провінції). Більш довгі написи показують, що камунське письмо використовувало бустрофедон.
Сучасна назва мови походить від народу камунів, який жив за залізної доби у Валькамоніці та був творцем багатьох кам'яних різьблених фігурок у цьому районі. Самоназва мови невідома. Абецедарії, знайдені в Надро та П'янконьо, датуються часом між 500 роками до н. е. і 50 р. н. е.
Кількість матеріалу недостатня для повного розшифрування мови. Деякі вчені вважають, що мова може бути спорідненою з ретською й етруською[2][5], хоча така приналежність остаточно не є підтвердженою[6]. Інші вчені припускають, що камунська мова натомість була кельтською чи іншою невідомою індоєвропейською мовою[4][7].
Мова, ймовірно, зникла близько I ст. до н. е. у зв'язку з римською експансією.
-
Напис з Капо-ді-Понте (Валькамоніка) -
Напис з Надро (Валькамоніка) -
Напис з Надро (Валькамоніка) -
Напис з музею в Сондріо (Вальтелліна)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Тлумачення камунського письма ред.
| Гліфи | Тібілетті Бруно, 1992[8] | Дзавароні, 2004[9] | Мартінотті, 2009[10] |
|---|---|---|---|
|
- | A | - |
|
Αα | A | A |
|
Αα | A | - |
|
Ββ | B | B (V?) |
|
Ββ | B | B (V?) |
|
Δδ | - | D |
|
h | D (?) | - |
|
Εε | E | E |
|
Εε | E | E |
|
Εε | E | E |
|
Ϝϝ | V | - |
|
Γγ | G | K (G?) |
|
Γγ | G | - |
|
h | H | J (ii/h/η?) |
|
- | H | - |
|
Ιι | I | I |
|
Ιι | I | I |
|
- | K | K (G?) |
|
Λλ | L | L |
|
Λλ | L | L |
|
Μμ | M | M |
|
Μμ | M | M |
|
Νν | N | N |
|
Νν | N | N |
|
Ϙϙ | O | Φ (Q?) |
|
- | P | - |
|
Ππ | P | P |
|
Ρρ | R | R |
|
Ρρ | R | R |
|
Ξξ | S | χ |
|
Σσς | S | S |
|
Σσς | S | S |
|
Χχ | T | T |
|
Ττ | T | T |
|
- | T | I |
|
Ψψ | Θθ | - |
|
- | Θθ | Θθ |
|
- | TS - Ϸϸ | - |
|
Φφ | TS - Ϸϸ | χ |
|
Υυ | U - W | U |
|
- | U - W | U |
|
Ζζ | Z | χ |
|
Ζζ | Z | χ |
Топонімія ред.
Місцеві топоніми Камунської долини та старовинні слова сучасної брешіанської камунської говірки східноломбардського наріччя ломбардійської мови відіграють важливу роль у визначенні слів власне стародавньої камунської мови.
| Камунською | Похідні слова | Значення | Дійсні топоніми |
|---|---|---|---|
| Còren | Corna | Скеля, камінь | Loc. Corna (Дарфо-Боаріо-Терме) |
| Cùi | Covel | Печера, укриття під скелями | Dos Cùi (Надро) |
| Fopa | Foppa | Вузьке місце, отвір | Foppe (Надро) |
| Luera | Lovera | Шахта | Lovere (Паїско-Ловено) |
| Poja | Poia | Брудне місце | Torrente Poia (Кадеґоло), Loc. Poia (Понте-ді-Леньо) |
| Ruc | Ronchi | Ronchi di Zir (Капо-ді-Понте) |
Примітки ред.
- ↑ Angelo Martinotti: Le iscrizioni preromane, in U. Sansoni, S. Gavaldo (editors), Lucus rupestris. Sei millenni d’arte rupestre a Campanine di Cimbergo, "Archivi" vol. 18, Esine 2009, pp. 324–337.
- ↑ а б Camunic: Encyclopedia of the Languages of Europe: Blackwell Reference Online. Blackwellreference.com. Архів оригіналу за 23 липня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ M. G. Tibiletti Bruno. 1978. Camuno, retico e pararetico, in Lingue e dialetti dell'Italia antica ('Popoli e civiltà dell'Italia antica', 6), a cura di A. L. Prosdocimi, Roma, pp. 209–255
- ↑ а б Markey, Thomas (2008). Shared Symbolics, Genre Diffusion, Token Perception and Late Literacy in North-Western Europe. NOWELE.
- ↑ M. G. Tibiletti Bruno. 1978. Camuno, retico e pararetico, in Lingue e dialetti dell'Italia antica ('Popoli e civiltà dell'Italia antica', 6), a cura di A. L. Prosdocimi, Roma, pp. 209–255. (Italian)
- ↑ Eska, Joseph F.; Wallace, Rex E. (2011). Script and Language at Ancient Voltino. У Rocca, Giovanna (ред.). Alessandria. Rivista di glottologia. Atti del Convegno Internazionale. Le lingue dell’Italia antica. Iscrizioni, testi, grammatica. Die Sprachen Altitaliens. Inschriften, Texte, Grammatik. In memoriam Helmut Rix (1926-2004) (англ.). Т. V. Alessandria: Edizioni dell’Orso. с. 93—113.
- ↑ Diether Schürr: Zur Doppelinschrift von Voltino. Studi Etruschi 72, 2006 [2007], p. 335-346.
- ↑ Maria Grazia Tibiletti Bruno, Gli alfabetari, Quaderni camuni n° 60, 1992, p. 307. (Italian)
- ↑ Adolfo Zavaroni, Iscrizioni camune [Архівовано 2007-10-23 у Wayback Machine.], 2004. (Italian)
- ↑ Angelo Martinotti, Le iscrizioni preromane in Lucus rupestris, 2009, p. 325. (Italian)
Література ред.
- Mancini, Alberto. 1980. "Le iscrizioni della Valcamonica" in Studi Urbinati di storia, filosofia e letteratura. Supplemento linguistico 2, pp. 75–166.
- Mancini, Alberto. 1991. "Iscrizioni retiche e iscrizioni camune. Due ambiti a confronto" in Quaderni del Dipartimento di Linguistica, Università degli studi di Firenze 2, pp. 77–93.
- Marchesini, Simona. 2011. "Alla ricerca del modello perduto. Sulla genesi dell’alfabeto camuno", Palaeohispanica 11, pp. 155-171
- Markey, Thomas L. 2008. "Shared symbolics, genre difussion, token perceptions and late literacy in North-western Europe" in NOWELE 54/55, pp. 5–62.
- Morandi, Alessandro. 2004. Epigrafia e lingua dei Celti d'Italia, vol. II. Celti d’Italia, ed. by Paola Piana Agostinetti (Popoli e civiltà dell'Italia antica, 12), Roma 2004
- Prosdocimi, Aldo Luigi. 1965. "Per un'edizione delle iscrizioni della Valcamonica", in Studi Etruschi 33, pp. 574–599.
- Schumacher, Stefan. 2007. "Val Camonica, Inschriften" in Reallexikon der germanischen Altertumskunde. Band 35: Speckstein bis Zwiebel. Ed. Heinrich Beck et al., Berlin – New York, pp. 334–337.
- Tibiletti Bruno, Maria Grazia. 1978. "Camuno, retico e pararetico", in Lingue e dialetti dell'Italia antica ('Popoli e civiltà dell'Italia antica', 6), ed. by A. L. Prosdocimi, Roma 1978, pp. 209–255.
- Tibiletti Bruno, Maria Grazia. 1990. "Nuove iscrizioni camune" in Quaderni camuni 49-50, pp. 29–171.
- Tibiletti Bruno, Maria Grazia. 1992. "Gli alfabetari" in Quaderni camuni 60, pp. 309–380.
Зовнішні посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Camunian alphabet |
- (англ.) Etruscan alphabet. Процитовано 20 вересня 2009.
- (італ.) Iscrizioni camune a cura di Adolfo Zavaroni. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 20 серпня 2009.
- (італ.) Tracce n° 7 Scratched horses in a relief from Cividate Camuno – Valcamonica (Italy). Процитовано 18 вересня 2009.
- (італ.) Tracce n° 9 Vite-Deria, Paspardo, Valcamonica. Ricerche 1990–97. Процитовано 18 вересня 2009.
- (італ.) Tracce n° 9 Rock and Roll with the Camunnians Did they have ladders in the prehistory?. Процитовано 18 вересня 2009.
- (італ.) Tracce n° 12 Due nuove rocce istoriate in località Vite area di Vite-Deria, Paspardo (Valcamonica, BS). Процитовано 18 вересня 2009.