Національний парк Кампо-Маан — національний парк площею 2680 км² [1], що розташований на півдні Камеруну, та межує з Екваторіальною Гвінеєю. Парк омивається Атлантичним океаном.[2] Загальна площа національного парку та буферної зони становить приблизно 7 000 км². [3] Клімат має два сухих сезони, з листопада по березень і з липня по серпень, і два сезони дощів, з квітня по червень і з серпня по жовтень. Середня річна температура приблизно 25°C. 

Національний парк Кампо Маан
2°20′43″ пн. ш. 9°59′28″ сх. д. / 2.34528888891667764° пн. ш. 9.99123055558337647° сх. д. / 2.34528888891667764; 9.99123055558337647Координати: 2°20′43″ пн. ш. 9°59′28″ сх. д. / 2.34528888891667764° пн. ш. 9.99123055558337647° сх. д. / 2.34528888891667764; 9.99123055558337647
Країна  Камерун
Розташування Камерун
Площа 2 680,00 км2 (1 035 кв. миль)
Засновано 2000
Статус: Об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО[d]
Кампо-Маан (національний парк). Карта розташування: Камерун
Кампо-Маан (національний парк)
Кампо-Маан (національний парк) (Камерун)
Мапа

CMNS: Кампо-Маан у Вікісховищі
Антилопа Петерса Дуйкер

Історія ред.

 
Національний парк Кампо Маан

Заповідник дикої природи Кампо (1582 км 2) був створений у 1932 році.[4] Прилегла лісова плантація Маан (990 км 2 ) була створена в 1980 році для збереження Aucoumea klaineana (okoumé), породи дерев з високою економічною цінністю лісозаготівлі. З часом охоронювана територія розширилася.

6 серпня 1999 року згідно з Рішенням 054/CAB/PN ліс було оновлено до Технічно-експлуатаційної одиниці (TOU) площею 771 000 га. Campo Ma'an TOU має план розподілу землі, що включає охоронювану територію та охоронюваний ліс, лісогосподарські одиниці, морський маєток і агролісомеліорацію. [5]

У 2000 році ліс став нинішнім національним парком Кампо-Маан, як компенсація за шкоду, завдану навколишньому середовищу від нафтопроводу Чад-Камерун.[6] [7]

Біорізноманіття ред.

 
Зображення горили з програми звикання WWF у Національному парку Кампо Маан.

Національний парк Кампо-Маан є гарячою точкою біорізноманіття з широким спектром видів рослин і тварин, у тому числі кількома таксономічними ендеміками. Види ссавців включають лісових слонів, дуйкерів, бегемотів, чагарникових свиней, гігантських панголінів, чорних колобусів, мандрилів і леопардів.[8] [9] У південній частині парку мешкає невелика популяція лісових буйволів. У національному парку Кампо-Маан живуть популяції західної рівнинної горили, що перебуває під загрозою зникнення, і центральноафриканського шимпанзе, що знаходиться під загрозою зникнення також. Цей район вважається пріоритетним ландшафтом для збереження західних рівнинних горил і шимпанзе МСОП.[10][11] Тут зареєстровано 122 види рептилій, 165 видів риб. Дослідження багатоніжок, проведене в 2015 році, повідомляє про 27 видів, найпоширенішим з яких є Aporodesmus gabonicus.[12] Тут також мешкає понад 300 видів птахів.[13] [14] Тип лісу – це в основному закритий вічнозелений ліс, і описується як атлантичний ліс Біафра з багатьма видами рослин із сімейства Caesalpiniaceae.[12] [6] [15] У межах парку зустрічаються 29 унікальних видів рослин.[16] У сусідньому селі Біфа була виявлена рідкісна орхідея, що знаходиться під загрозою зникнення, з роду Distylodon; тривають оцінки для виявлення подальшої появи цього виду в охоронюваній території.[17] Кампо Маан існував як дощовий тропічний ліс протягом плейстоцену, що робить його дуже прадавнім лісом.[15] Вибіркові рубки проводились у 1994–1995 роках із залишенням лісосікових доріг через територію заказника. [2] [1] Парк піддається багатьом загрозам — вирубці лісу, браконьєрству, сільськогосподарському втручанню і розвитоку узбережжя.[11] Будівництво дамби гідроелектростанції Memve'ele та глибоководного порту Крібі представляють додаткові загрози для біорізноманіття регіону. [10] Через високе біорізноманіття та потребу в постійному та стійкому збереженні Кампо Маан було запропоновано як пілотне місце для екотуризму. [18]

Вплив на корінні народи ред.

Регіон Камеруну, де розташований парк Кампо-Маан, є традиційною територією двох основних корінних груп, баг'єлі (пігмеїв) і банту, які проживають тут понад 4000 років.[19] Bagyeli традиційно є мисливцями-збирачами, покладаючись на ліс, щоб забезпечити ресурси, зокрема лікарські рослини. [20] Ця група представляє меншість корінного населення в районі з приблизною чисельністю менше 10 000 осіб. В даний час в околицях національного парку Кампо Маан розташовано понад 100 сіл. [20]

Підписання у грудні 1999 року проекту Campo Ma'an GEF/Biodiversity запровадило нове фінансування парку, що дозволило забезпечити дотримання правил, що забороняють використання природних ресурсів із заповідної території. До цього не було жодної охорони чи взагалі правоохоронних органів, які б обмежували доступ до паркової зони. Інтегральна охоронна зона, яка охоплює 2901 квадратний кілометр, повністю закрита для місцевого населення, а видобуток природних ресурсів заборонено на 4196 квадратних кілометрах регіону. Є повідомлення про постійне незаконне полювання та браконьєрство на території заповідника, хоча в період між 2011 і 2014 роками було зазначено, що полювання людей знизилося на 50 відсотків.[8]

Список літератури ред.

  1. а б Matthews, Adele; Matthews, Andreas (2004). Survey of gorillas ( Gorilla gorilla gorilla ) and chimpanzees ( Pan troglodytes troglodytes ) in Southwestern Cameroon. Primates. 45 (1): 15—24. doi:10.1007/s10329-003-0058-4. PMID 14586801.
  2. а б Bekhuis, Patricia D. B. M.; De Jong, Christine B.; Prins, Herbert H. T. (2008). Diet selection and density estimates of forest buffalo in Campo-Ma'an National Park, Cameroon. African Journal of Ecology. 46 (4): 668—675. doi:10.1111/j.1365-2028.2008.00956.x.
  3. Kudu-Zombo Programme. www.wwf-congobasin.org. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 21 квітня 2021.
  4. Owono, J.C. (2001). The extent of Bagyeli Pygmy involvement in the development and Management Plan of the Campo Ma’an UTO. In J. Nelson & L. Hossack (Eds.), Indigenous Peoples and Protected Areas in Africa: From Principles to Practice (pp. 243-268). Forest Peoples Programme. ISBN 0-9544252-1-9 https://www.forestpeoples.org/sites/fpp/files/publication/2010/08/camerooncampomaaneng.pdf
  5. Colfer, Carol J. Pierce (2010). The Complex Forest: Communities, Uncertainty, and Adaptive Collaborative Management. Taylor & Francis. ISBN 978-1-136-52311-3.
  6. а б Tchouto, M. G. P.; De Boer, W. F.; De Wilde, J. J. F. E.; Van Der Maesen, L. J. G. (2006). Diversity Patterns in the Flora of the Campo-Ma'an Rain Forest, Cameroon: Do Tree Species Tell it All?. Biodiversity and Conservation. 15 (4): 1353—1374. doi:10.1007/s10531-005-5394-9.
  7. Colfer, Carol J. Pierce (2010). The Equitable Forest: Diversity, Community, and Resource Management. Routledge. ISBN 978-1-136-52346-5.
  8. а б Dongmo, Z. N., N’Goran, K. P., Fondja, C., & Nkono, J. (2015). EVALUATION DE LA DYNAMIQUE DES POPULATIONS DE GRANDS ET MOYENS MAMMIFERES DANS LE DOMAINE FORESTIER PERMANENT DE L’UNITE TECHNIQUE OPERATIONNELLE CAMPO MA’AN. 103.
  9. Matthews, Adele; Matthews, Andreas (2002). Distribution, population density, and status of sympatric cercopithecids in the Campo-Ma'an area, southwestern cameroon. Primates. 43 (3): 155—168. doi:10.1007/BF02629644. PMID 12145397.
  10. а б Maisels, Fiona; Williamson, Liz; Strindberg, Samantha; Pokempne, Amy; Greer, David; Stokes, Emma; Jeffery, Kathryn; Breue, Thomas; Wilkie, David, ред. (2015). Regional Action Plan for the Conservation of Western Lowland Gorillas and Central Chimpanzees 2015–2025. doi:10.2305/IUCN.CH.2005.SSC-RAP.1.en. ISBN 978-2-8317-1701-2.
  11. а б The saving of Campo Ma'an National Park. WWF Global. WWF. 6 April 2018. Процитовано 13 September 2018.
  12. а б Mbenoun Masse, Paul Serge; Nzoko Fiemapong, Armand Richard; Vandenspiegel, Didier; Golovatch, Sergei I. (2018). Diversity and distribution of millipedes (Diplopoda) in the Campo Ma'an National Park, southern Cameroon. African Journal of Ecology. 56: 73—80. doi:10.1111/aje.12418.
  13. Important Bird Areas. African Bird Club. 1 December 2013. Архів оригіналу за 14 August 2020. Процитовано 13 September 2018.
  14. Campo Ma'an complex. BirdLife International. Процитовано 13 September 2018. A total of 200 species have been recorded from the National Park, and more than another 100 from adjacent buffer zones
  15. а б Tchouto, M. G. P.; De Wilde, J.J.F.E.; De Boer, W. F.; Van Der Maesen, L. J. G.; Cleef, A. M. (2009). Bio‐indicator species and Central African rain forest refuges in the Campo‐Ma'an area, Cameroon (PDF). Systematics and Biodiversity. 7: 21—31. doi:10.1017/S1477200008002892.
  16. Tchouto, M. G. P.; Yemefack, M.; De Boer, W. F.; De Wilde, J. J. F. E.; Van Der Maesen, L. J. G.; Cleef, A. M. (2006). Biodiversity Hotspots and Conservation Priorities in the Campo-Ma'an Rain Forests, Cameroon. Biodiversity and Conservation. 15 (4): 1219—1252. doi:10.1007/s10531-005-0768-6.
  17. Droissart, Vincent; Cribb, Phillip J.; Simo-Droissart, Murielle; Stévart, Tariq (2014). Taxonomy of Atlantic Central African orchids 2. A second species of the rare genus Distylodon (Orchidaceae, Angraecinae) collected in Cameroon. PhytoKeys (36): 27—34. doi:10.3897/phytokeys.36.7225. PMC 4023340. PMID 24843291.
  18. Forje, Gadinga W.; Tchamba, Martin N.; Eno-Nku, Manasseh (2021). Determinants of ecotourism development in and around protected areas: The case of Campo Ma'an National Park in Cameroon. Scientific African. 11: e00663. Bibcode:2021SciAf..1100663F. doi:10.1016/j.sciaf.2020.e00663.
  19. Mveng, Engelbert. 1984. Histoire du Cameroun. Tome premier. Edition CEPER, Douala.
  20. а б Nlom, Jean Hugues (2021). A bio-economic analysis of conflicts between illegal hunting and wildlife management in Cameroon: The case of Campo-Ma'an National Park. Journal for Nature Conservation. 61: 126003. Bibcode:2021JNatC..6126003N. doi:10.1016/j.jnc.2021.126003.