Олена Антонівна Камбурова (11 липня, 1940, Сталінськ, Новосибірська область (нині Новокузнецьк, Кемеровська область), РРФСР) — російська співачка. Лауреат премії Московського комсомолу (1968). Заслужена артистка РРФСР (16.08.1983). Народна артистка Росії (1995). Лауреат Державної премії Росії (1999), Царськосільської мистецької премії (1999), мистецької премії «Кришталева Турандот» (2015). Кавалер орденів Преподобного Сергія Радонезького III ступеня (2005), Дружби (2006), Пошани (2010).

Камбурова Олена Антонівна
Камбурова Елена Антоновна
Фото
Дата народження: 11 липня 1940(1940-07-11) (83 роки)
Місце народження: Сталінськ, Новосибірська область (нині Новокузнецьк, Кемеровська область), РРФСР
Громадянство: СРСР СРСРРосія Росія
Національність грекиня
Професія співачка, актриса, художній керівник «Театру Музики і Поезії»
IMDb: ID 0436496
Нагороди
Заслужений артист РРФСР — 1983
Народний артист Росії
Народний артист Росії
Державна премія Російської Федерації- 1999
Орден Дружби
Орден Дружби
Орден Пошани
Орден Пошани
Камбурова Олена Антонівна у Вікісховищі

Засновниця і художній керівник московського «Театру Музики і Поезії» (з 1992).

Життєпис ред.

Батьки перебралися в Україну. Дитинство майбутньої співачки пройшло у місті Хмельницький (за походженням — родина має грецьке коріння з Приазов'я).

Батько — Камбуров Антон Семенович, інженер. Мати — Захарова Лідія Марківна, лікар. В родині був також син Камбуров Володимир Антонович, майбутній інженер.

В юності почалися роки пошуку власного шляху і місця в житті.

  • Київський інститут легкої промисловості (де навчалася два роки). Покинула сама, бо забажала артистичної кар'єри. Перебралася до Москви. В училище Щукіна не прийняли. Один рік працювала на будівництві.
  • Студентка циркового училища.
  • У 1966 році закінчила естрадне відділення Державного училища циркового мистецтва, а трохи пізніше — факультет естрадної режисури московського ГІТІСу.

Багато і плідно концертувала в різних містах СРСР. Була помічена кінорежисерами, які запрошували співачку для створення пісенного супроводу в кіно. Сама грала як кіноактриса.

  • З 1992 р. — засновниця і художній керівник московського «Театру Музики і Поезії».
  • У 2014 році  підписала «Звернення ініціативної групи щодо проведення Конгресу інтелігенції «Проти війни, проти самоізоляції Росії, проти реставрації тоталітаризму».[1]

Фільмографія ред.

Ролі в кіно ред.

Вокал ред.

Платівки всесоюзної фірми «Мелодія» ред.

(російською)

  Зовнішні відеофайли
  Маленький принц» -- композитор Мікаел Тарівердієв
  • 1970 — Прощай, оружие (цикл Мікаела Тарівердієва за мотивами Ернеста Хемінгуея)
  • 1970 (приблизно) — Песенка за песенкой. Песни Якова Дубравина. 33Д00034175-76.
  • 1975 — Поёт Елена Камбурова
  • 1981 — Сказки об Италии
  • 1982 — Послушайте! (пісні Володимира Дашкевича)
  • 1987 — Да осенит тишина

Компакт-диски ред.

(російською)

  • 1996 — Елена Камбурова (Пишущий Амур)
  • 1997 — Дрёма (російські колискові, Inner Circle Records)
  • 1999 — Капли Датского короля (Богема Мьюзик)
  • 1999 — Волшебная скрипка (Богема Мьюзик)
  • 1999 — Синий троллейбус (пісні Булата Окуджави, Inner Circle Records)
  • 2000 — Дорога (Богема Мьюзик)
  • 2001 — Любовь и разлука (перевидання альбому 1996 р., Пролог Мьюзик)
  • 2001 — Песни из кинофильмов — 1 (Богема Мьюзик)
  • 2001 — Песни из кинофильмов — 2 (Богема Мьюзик)
  • 2004 — Романс о жизни и смерти (ВсяЭтаМузыка Продакшн)
  • 2007 — Воспоминание о шарманке (пісні Лариси Критської, Мелодия и Пролог Мьюзик,)
  • 2007 — Реквием (Володимир Дашкевич на вірші Анни Ахматової, концертний запис, ВсяЭтаМузыка Продакшн)
  • 2008 — Концерт в театре «Школа современной пьесы» (ВсяЭтаМузыка Продакшн)
  • 2008 — Концерт в театре Музыки и Поэзии (DVD) (ВсяЭтаМузыка Продакшн)
  • 2010 — Там вдали, за рекой… (Пролог Мьюзик)
  • 2010 — Страна Дельфиния (ВЭМ Продакшнс, записи 60-х — 70-х років)

Література ред.

  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.320.

Посилання ред.

  1. Обращение инициативной группы по проведению Конгресса интеллигенции «Против войны, против самоизоляции России, против реставрации тоталитаризма» и письмо деятелей культуры в поддержку позиции Владимира Путина по Украине и Крыму. novayagazeta.ru (рос.). Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 19 липня 2023.