Кам'янець-Подільський мішок

Кам'янець-Подільський мішок[3] — наступальна операція радянських військ на території Хмельницької області під час Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції, яка мала за мету оточення та знищення німецької 1-ї танкової армії генерала Г.-В. Губе.

Кам'янець-Подільський мішок
Проскурівсько-Чернівецька операція
Дніпровсько-Карпатська операція
Карта операції, в ході якої 1-ша танкова армія Губе потрапила в оточення. 1944
Карта операції, в ході якої 1-ша танкова армія Губе потрапила в оточення. 1944

Карта операції, в ході якої 1-ша танкова армія Губе потрапила в оточення. 1944
Координати: 49°00′ пн. ш. 26°30′ сх. д. / 49.000° пн. ш. 26.500° сх. д. / 49.000; 26.500
Дата: 25 березня — 15 квітня 1944
Місце: Хмельницька область
Результат: перемога радянських військ; прорив оточених німецьких військ з «мішка»
Територіальні зміни: захоплення території Хмельницької області
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
Союз Радянських Соціалістичних Республік Жуков Г. К.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Баданов В. М.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Рибалко П. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Катуков М. Ю.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Москаленко К. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Журавльов Є. П.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Красовський С. Я.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Конєв І. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Москаленко К. С.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Трофименко С. Г.
Союз Радянських Соціалістичних Республік Горюнов С. К.
Третій Рейх Е. фон Манштейн
Третій Рейх Г.-В. Губе
Третій Рейх Г. Брайт
Третій Рейх К.фон дер Шевалері
Третій Рейх Ф.Шульц
Третій Рейх В.Нерінг
Третій Рейх Й.Гарпе
Третій Рейх В. Венк
Військові формування
Союз Радянських Соціалістичних Республік 1-й Український фронт
* 1-ша танкова армія
* 4-та танкова армія
* 3-тя гвардійська танкова армія
* 1-ша гвардійська армія (СРСР)
* 18-та армія
* 38-ма армія
* 2-га повітряна армія

2-й Український фронт
* 40-ва армія
* 27-ма армія
* 5-та повітряна армія

Третій Рейх Група армій «Південь»
* 1-ша танкова армія
** III-й ТК[1]
** XXIV-й ТК
** XXXXVI-й ТК
** LIX-й АК

* 4-та танкова армія
** 2-й танковий корпус СС
Військові сили
~ 500 000 ~ 200 000
Втрати
СРСР Військові втрати:
н/д
399 танків та САУ
280 гармат та мінометів
Третій Рейх Військові втрати:
14 242 о/с
(5 878 загиблих та зниклих безвісти)[2]

Хід операції ред.

 
Німецький прорив на захід.

Навесні 1944 року в результаті проведення масштабних Проскурівсько-Чернівецької та Умансько-Ботошанської наступальних операцій війська 1-го (маршал Радянського Союзу І. С. Конєв) та 2-го Українських фронтів (маршал Радянського Союзу Жуков Г. К.) прорвалися у Західне Поділля й утворили загрозу оточення великого угруповання німецьких військ північніше міста Кам'янець-Подільський.

23 березня передові частини 1-ї радянської танкової армії захопили Чортків, 24 березня з ходу форсували річку Дністер, 29 березня — річку Прут і захопили Чернівці. Радянська 4-та танкова армія, здійснивши обхідний маневр із заходу, 26 березня оволоділа Кам'янець-Подільським. 3-тя гвардійська танкова армія вийшла в район Кам'янець-Подільського із сходу. Таким чином, 1-ша танкова армія Вермахту була відсічена від 4-ї танкової армії, а з виходом правофлангових з'єднань 2-го Українського фронту до Хотина виявилася оточеною на північ від Кам'янця-Подільського. В «мішку» опинилося значне угруповання ворожих військ (9 танкових та 10 піхотних дивізій, кілька окремих танкових та артилерійських формувань, загальною чисельністю до 200 000 чоловік).

Однак недостатня кількість сил, особливо танків, у 1-му Українському фронті не дозволила створити суцільний внутрішній фронт оточення, швидко розчленувати і знищити угруповання супротивника.

7 квітня війська німецької 1-ї танкової армії в районі Бучач (100 км на захід Кам'янець-Подільського) з'єдналися з військами німецької 4-ї танкової армії, що наносили контрудар на південь від Львова, таким чином успішно завершивши прорив. У ході прориву з оточення 1-ша танкова армія зазнала досить невеликі втрати — 5 878 загиблими та зниклими.

Наслідки ред.

За однією з розповідей старшої людини, німецькі війська залишили багатьох своїх ранених у місті та довколишніх селах, також значну кількість військових було взято в полон. Пораненого німця люди переховували на горі будинку, німець довго кричав і плакав, коли його залишали військові товариші. Будучи дитиною, німець пригощав оповідача шоколадом та показував фото своєї сім'ї. За словами оповідача, німець помер від ран, а його батьки поховали німця в полі на околиці міста.

Світлини ред.

Див. також ред.

Література ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. У складі корпусу був 509-й важкий танковий батальйон
  2. BA-MA Rh-1/371
  3. Мішок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.