Ка́м'янецька окру́га — адміністративно-територіальна одиниця Української СРР в 19231930 роках. Утворена 1923 року у складі Подільської губернії. Окружний центр — місто Кам'янець-Подільський.

Кам'янецька округа
Основні дані
Країна:  УСРР
Губернія: Подільська (до 1925)
Утворена: 1923
Ліквідована: 1930
Населення: 541 096 (1926)
Населені пункти та ради
Окружний центр: Кам'янець-Подільський
Кількість районних рад: 17
[[Зображення:
Карта Кам'янецької округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
|300px|Мапа округи]]
Мапа округи
Окружна влада

Адміністративний поділ ред.

Округа, до якої увійшла частина території Кам'янецького, Ушицького і Летичівського повітів, утворена в складі 17 районів[1]:

  1. Віньковецького, утвореного з частин Женишковецької, Зіньківської і Осламівської волостей (31 жовтня 1927 р. містечко Віньківці перейменовано на Затонське, а район став називатися Затонським);
  2. Довжоцького — з частин Баговицької, Довжоцької, Орининської і Рихтецької волостей (4 грудня 1928 р. перейменований на Кам'янець-Подільський);
  3. Дунаєвецького — з частин Балинської, Дунаєвецької, Мукарівської, Рахнівської і Смотрицької волостей;
  4. Жванецького — з частин Баговицької, Гавриловецької, Довжоцької і Рихтецької волостей (4 грудня 1928 р. приєднаний до Кам'янець-Подільського району);
  5. Зіньківського — з частин Зіньківської, Михалпільської і Ярмолинецької волостей;
  6. Калюського — з частин Калюської і Струзької волостей (ліквідований 3 червня 1925 р. з приєднанням до Новоушицького району);
  7. Китайгородського — з частин Баговицької і Китайгородської волостей;
  8. Купинського — з частин Бережанської і Вільхоївецької волостей;
  9. Лянцкорунського — з частин Бережанської, Лянцкорунської і Орининської волостей (4 грудня 1928 р. приєднаний до Орининського і Чемеровецького районів);
  10. Маківського — з частин Баговицької, Балинської, Лисецької, Маківської і Рахнівської волостей (4 грудня 1928 р. приєднаний до Дунаєвецького, Кам'янець-Подільського, Китайгородського і Смотрицького районів);
  11. Миньковецького — з частин Дунаєвецької, Косиковецької, Лисецької, Миньковецької і Рахнівської волостей;
  12. Новоушицького — з частин Заміхівської, Капустянської, Миньковецької, Мукарівської, Солобковецької і Струзької волостей;
  13. Орининського — з частин Лянцкорунської, Маківської, Орининської, Рихтецької і Циківської волостей;
  14. Смотрицького — з частин Смотрицької і Циківської волостей;
  15. Солобковецького — з частин Дунаевецької, Куявської, Мукарівської і Солобковецької волостей;
  16. Староушицького — з частин Грушківської, Калюської, Косиковецької і Лисецької волостей;
  17. Чемеровецького — з частин Бережанської і Вільховецької волостей.

Протягом 1924–1930 років змінювалися межі округи. Постановою ВУЦВК і РНК УРСР від 13 червня 1930 року Кам'янецька округа була розформована, а її територія ввійшла до складу Проскурівської округи[2][3]. Постановою ЦВК і РНК СРСР від 23 липня 1930 року[4] і ВУЦВК і РНК УРСР від 2 вересня 1930 року[5] з 15 вересня 1930 року на території Української СРР округи були ліквідовані, у результаті чого був здійснений перехід до двоступеневої системи управління республікою (центр — район).

Населення ред.

Згідно з результатами Всесоюзного перепису населення 1926 року в окрузі проживало 541 096 осіб (47,8% чоловіків і 52,2% жінок). З них 50 560 (9,3%) були міськими жителями, а 490 536 (90,7%) сільськими.

Національний склад ред.

За національним складом 84% населення були українці, 8,5% євреї, 5,6% поляки, 1,6% росіяни, інші національності загалом 1%.

Населення та національний склад районів округи за переписом 1926 року[6]

Район Населення,
осіб
Національний склад, %
українці євреї поляки росіяни німці білоруси
м. Кам'янець 32 051 45,1 39,9 6,1 7,2 0,3 0,2
Віньковецький 32 454 83,8 6,1 6,1 3,5
Довжоцький 25 515 89,4 0,3 9,3 0,5
Дунаєвецький 38 089 74,9 14,2 9,5 0,5 0,5
Жванецький 23 095 91,5 6,1 1,0 1,1 0,1
Зіньковецький 32 226 81,9 9,8 3,6 4,5 0,1
Китай-Городський 27 640 91,0 4,2 4,0 0,5 0,1
Купинський 32 463 86,3 7,3 6,1 0,3
Лянцкорунський 29 209 89,3 5,9 4,0 0,6
Маківський 28 367 90,4 3,4 5,6 0,3 0,1
Міньковецький 34 369 85,5 9,6 4,1 0,5
Ново-Ушицький 49 336 86,0 7,3 3,4 3,1
Орининський 32 974 88,2 5,7 5,3 0,6
Смотричеський 29 149 87,5 6,5 5,6 0,1
Солобковецький 36 483 85,4 3,9 10,2 0,2 0,1
Старо-Ушицький 29 022 93,1 3,8 2,4 0,5
Чемерівський 28 654 85,0 6,8 7,1 0,8 0,1
Кам'янецька округа 541 096 84,0 8,5 5,6 1,6 0,1 0,1

Мовний склад ред.

Рідна мова населення Кам'янецької округи за переписом 1926 року[6]

Район Населення,
осіб
Рідна мова, %
українська єврейська російська польська інша
м. Кам'янець 32 051 44,7 36,5 14,2 3,1 1,5
Віньковецький 32 454 89,0 6,1 3,5 0,8 0,6
Довжоцький 25 515 96,0 0,3 0,7 2,6 0,4
Дунаєвецький 38 089 80,9 14,0 0,8 3,4 0,9
Жванецький 23 095 91,5 6,0 1,2 0,8 0,5
Зіньковецький 32 226 84,8 9,7 4,6 0,5 0,4
Китай-Городський 27 640 91,9 4,2 0,6 3,1 0,2
Купинський 32 463 90,0 7,2 0,3 2,3 0,2
Лянцкорунський 29 209 92,0 5,9 0,7 1,3 0,1
Маківський 28 367 93,2 3,2 0,7 2,5 0,4
Міньковецький 34 369 87,7 9,5 0,6 1,9 0,3
Ново-Ушицький 49 336 87,9 7,4 3,4 1,0 0,3
Орининський 32 974 92,3 5,6 0,8 1,1 0,2
Смотричеський 29 149 91,8 6,5 0,2 1,2 0,2
Солобковецький 36 483 91,2 3,9 0,4 4,3 0,2
Старо-Ушицький 29 022 93,9 3,8 0,6 1,5 0,2
Чемерівський 28 654 89,3 6,8 0,9 2,8 0,3
Кам'янецька округа 541 096 87,2 8,3 2,1 2,0 0,4

Керівники округи ред.

Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У ред.

Голови окружного виконавчого комітету ред.

Примітки ред.

  1. Врублевський, 2006.
  2. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 14. — С. 449–450.
  3. Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів від 13 червня 1930 року «Про реорганізацію округ УСРР».
  4. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 37. — С. 400.
  5. Збірник узаконень УРСР. — 1930. — № 23. — С. 687.
  6. а б Всесоюзная перепись населения 1926 года. — М. : Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–1929. (рос.)

Джерела ред.