Вікіпедія

Каліграфіті

Каліграфіті — художній стиль, що поєднує в собі каліграфію, типографіку і графіті. Його класифікують як абстрактний експресіонізм або абстрактний вандалізм. Каліграфіті — візуальне мистецтво, що поєднує літери в композиції, намагається передати глибший сенс[1]. Каліграфіті виступає як експеримент з естетикою, як провокаційне мистецтво, яке змішує традицію і точність з сучасним самовираженням.

Каліграфіті в риболовецькому порту Саяд (Туніс), лютий 2017 року.

Визначення і коротка історія ред.

Походження терміна «каліграфіті» залишається неясним. Голландському художнику Нільса Шу Мельману помилково приписують авторство терміна, яке він використовував у 2007 році для назви своєї персональної виставки. Мельман описує каліграфіті як «шлях перетворення мистецтва вулиці в інтер'єр музеїв, галерей і апартаментів».

Термін каліграфіті з'явився як мінімум за 30 років до виставки Мельмана. Канадський художник Брайон Гайсин використовував його у своїй виставці «Каліграфіті вогню», що проходила в Галереї Самі Кінж в Парижі з 19 квітня по 19 травня 1986 року, а також як назва книги, що супроводжувала цю виставку[2]. Термін також згадується в книзі про постмодернізм Spirits Hovering Over the Ashes: Legacies of Postmodern Theory Х. Л. Хікса, опублікованій в 1995 році[3].

Йорданський художник і мистецтвознавець Відждан Алі також використовувала термін «калліграфіті» в своїй книзі 1997 року Modern Islamic Art: Development and Continuity для опису стилю мистецтва Близького Сходу і Північної Африки з середини XX століття. Вона визначила каліграфіті як використання звичайного листа, де робота художника складається з персоналізації свого почерку в сучасної композиції[4]. Вона виступала за використання цього терміна, так як вважала цей тип мистецтва натхненним каліграфією, а також близьким до стилю графіті-художників. У цьому стилі першими стали працювати художники Хасан Массуд, Хоссейн Зендеруді і Парвіз Танаволі[5]. Вона також визначає каліграфіті як особливий стиль в школі каліграфічного мистецтва[6].

Стиль відрізняється від інших стилів каліграфічного мистецтва тим, що воно не має правил, а художникам не потрібно формальне навчання[7]. У той час як традиційна каліграфія в ісламському світі пов'язана суворими правилами, каліграфітісти дозволяють собі змінювати і деконструювати літери, а також творчо поєднувати їх з іншими символами. Вони не обмежуються використанням реальних букв, виходять за рамки простого перетворення арабських або англомовних слів у візуальні композиції[8].

Є каліграфіті і псевдо-каліграфіті. Псевдо-каліграфію вважають повною абстракцією, в якій літери можуть бути чи не бути розбірливими[9].

Практика каліграфіті бере свій початок на Близькому Сході і в Північній Африці приблизно в 1950-х роках, коли місцеві художники, шукаючи візуальну мову, почали включати арабські літери як графічні форми в свої твори.

Поширення каліграфіті стало набирати оберти на початку XXI століття, коли близькосхідні вуличні художники почали активно використовувати міські простори для мистецтва. Практика вуличного мистецтва особливо помітна під час хвилі народних протестів з 2010 по 2013 рік, які отримали узагальнюючу назву Арабська весна. Це сприяло залученню уваги до цього виду мистецтва[10]. Художники, які працювали з каліграфіті, визнавали вплив близькосхідних колег.

Характеристика ред.

Створення каліграфіті являє собою складний процес. Його специфіка полягає в його парадоксальній природі, оскільки він складається з безлічі елементів, які здаються суперечливими:

  • поєднання традицій і сучасності
  • культурний обмін і політична диверсія
  • краса і провокація
  • точність і спонтанність
  • філософічність і реакційність
  • буквальність і метафоричність

Це вимагає від художника спільного бачення: від послання, яке він намагається передати, до форми букв і більш широкої картини, яку він створює. Поєднання графіті з художньою формою змушує автора задуматися і свідомо створювати твір, який викличе реакцію у глядача[11]. Однак використання букв як художнього засобу вимагає практики, точності і передбачливості[12].

Примітки ред.

  1. ↑ Calligraphy, Meet Graffiti: Calligraffiti at Leila Heller Gallery - artcritical. Artcriticial.com. 16 сентября 2013. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 августа 2019.
  2. ↑ Hoptman, L.J. (ed.), Brion Gysin: Dream Machine, Merrell, 2010, p. 131; Ballantyne, E., Dvořák, M. and Irvine, D. (eds). Translocated Modernisms: Paris and Other Lost Generations, University of Ottawa Press, 2016 [e-book edition], n.p.
  3. ↑ Hix, H.L., Spirits Hovering over the Ashes: Legacies of Postmodern Theory, State University of New York Press 1995, p. 48
  4. ↑ Ali, W., Modern Islamic Art: Development and Continuity, University of Florida Press, 1997, pp 166-67 and also cited in Shabout, N.M., Modern Arab Art: Formation of Arab Aesthetics, University of Florida Press, 2007, p.80
  5. ↑ Shabout, N.M., Modern Arab Art: Formation of Arab Aesthetics, University of Florida Press, 2007, p.80
  6. ↑ Ali, W., Modern Islamic Art: Development and Continuity, University of Florida Press, 1997, pp 165—172
  7. ↑ Ali, W., Modern Islamic Art: Development and Continuity, University of Florida Press, 1997, p. 167
  8. ↑ Carrier, D., "Calligraphy, Meet Graffiti: Calligraffiti at Leila Heller Gallery, " Artcritical,, 16 декабря 2013 Online: [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Ali, W., "The Status of Islamic Art in the Twentieth Century, " Muqarnas, vol. 9, 1992, pp 186—188 Online: [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Naguib, S.A., "Engaged Ephemeral Art: Street Art and the Egyptian Arab Spring, " Transcultural Studies, Vol. 2, 2016, pp 53-86
  11. ↑ Art To The Letter: Meet Artist Tubs - Threadless Blog. Blog.threadless.com. 17 февраля 2015. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 сентября 2019.
  12. ↑ Utah, Artists of. Jerry Hardesty - Toni Youngblood. artistsofutah.org. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 30 сентября 2019.

Бібліографія ред.

  • Karl, Don and Zoghbi, Pascal, (2011) Arabic Graffiti, Eyrolles
  • Meulman, Niels Shoe, (2012) Calligraffiti: The Graphic Art of Niels Shoe Meulman, Urheberrechtlich geschutztes Material
  • Rose Issa, Juliet Cestar and Venetia Porter, Signs of Our Times: From Calligraphy to Calligraffiti, New York, Merrill, 2016
  • el-Seed, Lost Walls: A Calligraffiti Journey through Tunisia, From Here to Fame, 2014 року, ISBN 978-3-937946-48-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Каліграфіті&oldid=42491388