Калинка (Люблінське воєводство)

село в Польщі, Люблінське воєводство, Парчівський повіт

Калинка[2] (пол. Kalinka) — село в Польщі, у гміні Яблонь Парчівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 401 особа (2011[1]).

Село
Калинка
пол. Kalinka


Координати 51°40′27″ пн. ш. 23°06′42″ сх. д. / 51.67416666669477365° пн. ш. 23.11166666669477721° сх. д. / 51.67416666669477365; 23.11166666669477721Координати: 51°40′27″ пн. ш. 23°06′42″ сх. д. / 51.67416666669477365° пн. ш. 23.11166666669477721° сх. д. / 51.67416666669477365; 23.11166666669477721

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Парчівський повіт
Гміна Яблонь
Населення 401 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 83
Поштовий індекс 21-205
Автомобільний код LPA
SIMC 0012813
GeoNames 769783
OSM 3103738 ·R (Ґміна Яблонь)
Калинка. Карта розташування: Польща
Калинка
Калинка
Калинка (Польща)
Калинка. Карта розташування: Люблінське воєводство
Калинка
Калинка
Калинка (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія ред.

Населення Калинки належало до української етнографічної групи хмаків[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[3].

У 1921 році село входило до складу гміни Ополе Володавського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[4].

У 1975—1998 роках село належало до Білопідляського воєводства.

Демографія ред.

Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 17 будинків та 88 мешканців, з них[4]:

  • 37 чоловіків та 51 жінка;
  • 79 православних, 9 римо-католиків;
  • 79 українців, 9 поляків.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 214 36 155 23
Жінки 187 26 110 51
Разом 401 62 265 74

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Олесіюк Т. Соборна Україна: наукові розвідки і спомини. — К. : Українська видавнича спілка, 2004. — С. 373.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 371. (рос. дореф.)
  4. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 118. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.