Калварійське самоврядування

Калварійське самоврядування (лит. Kalvarijos savivaldybė) — адміністративна одиниця в Маріямпольському повіті Литви. Утворене в 2000 році на частині територій Маріямпольского і Вілкавішкіського районів.

Калварійське самоврядування

лит. Kalvarijos savivaldybė

Герб
Адм. центр Калварія
Країна  Литва
Межує з: сусідні адмінодиниці
Лаздийський район, Маріямпольське самоврядування, Вілкавішкіський район ?
Населення
 - повне 9913 осіб (1 січня 2023)[1]
Площа
 - повна 441 км²
Дата заснування 2000
Вебсайт kalvarija.lt
Код ISO 3166-2 LT-14

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Калварійське самоврядування

Населені пункти ред.

Адміністративний поділ ред.

Поділяється на 4 староства: Акменянське, Кальварійське, Любавське, Сангрудське.

Чисельність населення (2001):

  • Калварія — 5 090
  • Юнгенай — 929
  • Юсевішяй — 421
  • Сангруда — 411
  • Мікалаука — 312
  • Любавас — 300
  • Суснінкай — 275
  • Брукан — 269
  • Моцкай — 269
  • Сеною-Радішке — 258
 
Адміністративний поділ Калварійського самоврядування

Археологія ред.

Добре збережений скелет чоловіка 25-30 років (Turlojiske man) свідчить про заселення цієї території в епоху раннього неоліту представниками Нарвської культури (Nemunas-Narva culture)[2]. У бронзову добу на поселеннях Turlojiske 1 і Turlojiske 4 вирощували просо (вид Panicum miliaceum )[3]. У чоловіка (RISE59), що жив на території нинішньої Сувальщини приблизно 908—485 років до н. е., була визначена Y-хромосомна гаплогрупа R1a (субклада R1a1a1-M756)[4].

Примітки ред.

  1. Resident population by administrative territory at the beginning of the yearState Data Agency of Lithuania, 2023.
  2. Jankauskas R. Traumatic lesions in human osteological remains from Neolithic Lithuania, 1995 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 листопада 2016. Процитовано 21 квітня 2019.
  3. Ron Pinhasi, Jay T. Stock. Human Bioarchaeology of the Transition to Agriculture // 3.3.1 The Baltic Region. Архів оригіналу за 12 листопада 2016. Процитовано 21 квітня 2019.
  4. Y haplogroups for prehistoric Eurasian genomes. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 21 квітня 2019.