Кал
Кал (лат. faeces), фекалії, екскременти — сукупність відходів життєдіяльності і неперетравлених залишків їжі тварин і людини, які виділяються у зовнішнє середовище з дистального закінчення товстої кишки у процесі акту дефекації.
Кал людини ред.
За добу утворюється 100—200 г калу, до складу якого входить 75-80 % води. Сухий залишок містить целюлозу та інші неперетравлені речовини, 10-30 % бактерій, 10-15 % неорганічних речовин, близько 5 % жиру, слизу, злущеного епітелію. Колір калових мас зумовлений продуктами розкладу жовчних пігментів, а запах — сірководневими органічними кислотами[1].
Бактеріологічне дослідження копрокультури (англ. Stool test) ред.
Зазвичай при бактеріологічному дослідженні фекалій здорової людини звертають увагу на загальну кількість кишкової палички (300—400 млн/г), кількість кишкової палички зі слабко вираженими ферментативними властивостями (до 10 %), лактозонегативних ентеробактерій (до 5 %), кокових форм у загальній сумі мікробів (до 25 %), біфідобактерій (107 і більше).
Патогенних мікроорганізмів родини кишкових, гемолізуючої кишкової палички, стафілококу, протеобактерій, грибів роду кандида та інших бактерій у фекаліях здорової людини не повинно бути.
Див. також ред.
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Кал |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Feces |
Примітки ред.
- ↑ В. І. Філімонов, Д. Г. Наливайко, В. С. Райцес, В. Г. Шевчук. Нормальна фізіологія / В. І. Філімонов. — Київ : «Здоров'я», 1994. — С. 474. — ISBN 5-311-00736-2.
Посилання ред.
- Дисбіоз в похилому і старечому віці [Архівовано 31 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття з фізіології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |