Казімеж Прушинський (пол. Kazimierz Prószyński; 1875, Варшава — березень 1945, концтабір Маутгаузен) — польський винахідник, один з родоначальників кінематографа Польщі, автор сюжетів і кінорежисер перших документальних та ігрових фільмів.

Казімеж Прушинський
Народився 4 квітня 1875(1875-04-04)[1][2]
Варшава, Російська імперія
Помер 13 березня 1945(1945-03-13)[1][2] (69 років)
Маутгаузен, Mauthausend, Перг, Верхня Австрія, Австрія
Країна  Республіка Польща
Діяльність винахідник, кінорежисер, оператор-постановник, сценарист
Знання мов польська
Рід House of Pruszyński (Lubicz)d
Батько Konrad Prószyńskid
Мати Q122189716?
Автограф
IMDb ID 1983433

Життєпис ред.

Дід, Станіслав Антоній Прушинський, з 1839 року володів фотографічною студією у Мінську (практично з року опублікування інформації про методи отримання позитивного зображення Луї Дагера); батько — викладач, письменник, видавець, громадсько-політичний діяч Конрад Прушинський, також займався фотографією.

Після початку навчання в політехнічному інституті в Льєжі в 1893 році почав експериментувати з фіксацією переміщення об'єктів. У 1894 році (за рік до оголошенні про патенті братів Люм'єр) створив апарат для запису і відтворення рухомих зображень, який назвав плеографом. У 1898 році удосконалив свій винахід і назвав його біоплеографом. Також рганізував товариство «Pleograf», яке пізніше буде визнано першою польською кіностудією, і захопився самостійним створенням фільмів, спочатку хронікальних, потім ігрових: «Ковзанка у Лазенковський палаці» (пол. «Ślizgawka w Łazienkach»), «Гульвіса повертається додому» (пол. «Powrót birbanta»), «Пригоди візника» (пол. «Przygoda dorożkarza»).

У 1909 році сконструював першу в світі ручну кінокамеру — Аероскоп або автоплеограф, прототип сучасних репортерських кінокамер, і запатентував його у Франції, a потім у Великій Британії. Ідея винаходу полягала у відмові від обертання оператором ручки камери, цю функцію виконував двигун на стисненому повітрі, яке заздалегідь напомповувалося в спеціальний резервуар. Нововведення дозволило звільнити кінематографістові обидві руки і виконувати зйомки більш мобільно. «Аероскоп» застосовувався операторами кінохроніки більшості провідних кінокомпаній з 1912 року до появи звукового кіно.

У 19101915 роках розробляв методи синхронізації зображення і звуку. Перша світова війна перервала ці дослідження. З цього періоду винахідник постійно проживав у Варшаві.

У 1944 році, під час німецької окупації Польщі, в ході каральних акцій з придушення Варшавського повстання був заарештований гестапо і поміщений в концентраційний табір Маутгаузен, де помер в березні 1945 року.

Посилання ред.

  1. а б в Find a Grave — 1996.
  2. а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny