Казневський Михайло Олександрович

Казневський Михайло Олександрович (19 вересня (30 вересня) 1900(19000930)[1], Одеса — 5 липня 1984, Київ) — український кінорежисер, театрально-громадський діяч. Заслужений діяч мистецтв України (1960).

Казневський Михайло Олександрович
Дата народження 19 вересня (2 жовтня) 1900
Місце народження Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті 5 липня 1984(1984-07-05) (83 роки)
Місце смерті Київ, Українська РСР, СРСР
Alma mater Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової
Професія режисер
Членство НСКУ
Нагороди
орден «Знак Пошани»
заслужений діяч мистецтв УРСР

Народився 30 вересня 1900 р. в Одесі. Закінчив Одеський музично-драматичний інститут ім. Л. Бетховена (1931). Працював головним режисером літературного мовлення в Харкові (1931—1935 рр.). У 1935—1938 рр. — художній керівник Державної естради (Київ). У 1936—1938 роках навчався у Олександра Довженка в режисерській лабораторії при Київській кінофабриці[2]. З 1938 по 1941 роки обіймав посаду головного режисера літературно-драматичного сектору Українського радіокомітету (Київ).

Під час Другої світової війни був художним керівником фронтових бригад артистів Північно-Кавказького військового округу, артистичним і художнім керівником Туркменської філармонії (Ашгабат). З 1947 по 1949 рік Михайло Казневський працював художнім керівником Одеської філармонії, у грудні 1948—1952 рр. — заступник голови Комітету зі справ мистецтва УРСР. З 1952 по 1964 роки — старший режисер Головної музичної редакції, головний режисер і художній керівник Київської студії телебачення. Помер 5 липня 1984 р. в Києві.

Автор книги «Телебачення» (К., 1960) та статей у періодичній пресі. Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями. Був членом Спілки кінематографістів України (1965).

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. в ЕСУ дата народження 19 (31).09.1900, але у вересні лише 30 днів.
  2. Безручко О. В. Невідомий експеримент української кінопедагогіки 30-Х рр. ХХ ст. // Педагогічна теорія і практика: Зб. наук. праць. — 2017. — Вип. 1 (6). — С. 83-98.